Marcos 7

LOG vs XGS

XGS Xwɨyí̵á Gorɨxoyá Sɨŋí̵pɨrɨnɨ

¹ Kìtú àlo dhɨ, Fàrìsáyò ɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí tadhábhá àruka angábhá Yèrúsalémà lésè dhɨ ɨ̀ alɨ̀ tá ru kɨmó Yésu làga.

¹ — ausente —

² Gò ɨ̀ dré nòzoá dhɨ, akódhɨ nɨ lebèbhá kɨ àruka ɨ̀ adré tá ngá nya drɨ́gá be ndǐ ró. Kòdhɨ adré tàá dhɨ, ɨ̀ adré tá ngá nya drɨ́gá dzɨ àko ró.

² — ausente —

³ (Tàko ko, Fàrìsáyò ɨ Yúdà ànzɨ àruka títí dhɨ ɨ́be dhɨ, ɨ̀ adré rè ngbú àyɨ kɨ drɨ́gá dzɨ dóro ꞌíká, gò adrézó ngá nya ndò, ɨ̀ dré adrélé tròle àyɨ kɨ tábhí kɨ labhɨ ɨ rú dhɨ sè.

³ — ausente —

⁴ Ɨ̀ kàdré nzɨ̀le àrà adrézó ngá lagɨ́ dhɨ lésè dhɨ, ɨ̀ adré ngbú àyɨ kɨ temvé yǐ sè ꞌíká, gò adrézó ngá nya ndò. Ɨ̀ adré kpà labhɨ àruka bǐ dhɨ kɨ lebè, adrézó kópò kɨ dzɨ lɨ̀drɨ́ ɨ́be ɨ̀ndɨ̀ sǎnɨ̀ ɨ́be.)

⁴ — ausente —

⁵ Dɨ Fàrìsáyò nda ɨ tátrɨ́trɨ́ kúlí tadhábhá nda ɨ́be dhɨ ɨ̀ dré lizízóá Yésu tí dhɨ: «Ámɨ lebèbhá ɨ̀ adré àma kɨ tábhí kɨ labhɨ lebè ko àdho tà sè? Tàko ko, ɨ̀ adré àyɨkya ngá nya drɨ́gá be ndǐ ró.»

⁵ Parisiowa tɨ́nɨ Gorɨxoyá ŋwɨ́ ikaxɨ́ eánɨŋɨ́pɨ mewegɨ́áwa tɨ́nɨ Jisaso tɨ́ŋɨ́ e axɨ́ e awí neánárɨro yarɨŋɨ́ re wigɨ́awixɨnɨ, “Dɨxɨ́ wiepɨsarɨŋowa pí nánɨ negɨ́ arɨ́owa nero nearéwapɨyigɨ́ápɨ nɨwiaíkiro wé piaxɨ́ aí tɨ́nɨ aiwá narɨgɨ́árɨnɨ?” urɨ́agɨ́a

⁶ Yésu logó àyɨ dré dhɨ: «Pròfétà Èsáyà dré tá adréràꞌa Gìká nɨ kúlí longó àmɨ túrúpfúbhá ɨ ró nɨ kɨ tà sè dhɨ ꞌá dhɨ, longó tà nda kyá tàzoá dhɨ:

⁶ Jisaso re urɨŋɨnigɨnɨ, “Eŋíná Gorɨxoyá xwɨyɨ́á wɨ́á rókiamoagɨ́ Aisaiaoyɨ rɨnɨŋo soyɨ́né naŋɨ́ rɨro sɨpí rɨro yarɨgɨ́oyɨ́né nánɨ xɨxenɨ nɨwurɨyirɨ rɨ́wamɨŋɨ́ re eaŋɨ́rɨnɨ, ‘Ámá tɨyɨ́ “Gorɨxomɨ wéyo píránɨŋɨ́ mearɨŋwɨnɨ.” nɨrɨro aiwɨ Gorɨxonɨ dɨŋɨ́ sɨxɨ́ mɨnɨyipa yarɨgɨ́árɨnɨ.

⁷ Ɨ̀ adré lɨ̀sámbò ꞌo má dré wóyá.

⁷ E nero ámáyo amɨpí ámá wigɨ́ dɨŋɨ́ tɨ́nɨ érowiápɨ́nɨgɨ́ápɨ nánɨ nuréwapɨyiróná yapɨ́ re nurɨro “Xwɨyɨ́á tɨyɨ́ Gorɨxo rɨŋɨ́rɨnɨ.” nurɨro nánɨ “Gorɨxomɨ seáyɨ e mearɨŋwɨnɨ.” nɨrɨróná Gorɨxonɨyá yoɨ́nɨ surɨ́má rarɨgɨ́árɨnɨ.’ Aisaiao soyɨ́né nánɨ xɨxenɨ e nɨwurɨyirɨ rɨ́wamɨŋɨ́ eaŋɨ́rɨnɨ.

⁸ Mɨ̀ tayɨ́ àmɨkya tòlɨ́ Gìká àdhya ɨ, adrézó tròle labhɨ móndɨ́ kya ɨ rú.»

⁸ Soyɨ́né ámá érowiápɨ́nɨgɨ́ápɨ nɨxɨ́dɨróná ŋwɨ́ ikaxɨ́ Gorɨxo rɨŋɨ́pɨ íkɨ́ nɨnemoro yarɨŋoɨ.” nurɨrɨ

⁹ Gò tàá àyɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ nì àmɨkya adrélé Gìká nɨ tòlɨ́ kɨ bhe gàrà dri, adrézó àmɨ kɨ tàndɨ kɨ labhɨ kɨ lɨkɨ́ dhɨ dóro.

⁹ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Ŋwɨ́ ikaxɨ́ Gorɨxo rɨŋɨ́pɨ wiaíkiro amɨpí segɨ́ arɨ́owa érowiápɨ́nɨgɨ́ápɨ xɨ́dɨro yanɨro nánɨ dɨŋɨ́ obɨbaxɨ́ nɨmoro óɨ́ imoarɨgɨ́oyɨ́nérɨnɨ.

¹⁰ Tàko ko, Mósè tà tá dhɨ: ‹Lè mɨ́ kàdré ámɨ atá nɨ lɨndrɨ̀ bha ámɨ andre be.› Tà kpà dhɨ: ‹Dhya adrélépi tà ta kònzɨ áyɨ atá rú yà, kó ngalè áyɨ andre rú yà dhɨ, lè à kòꞌo akódhɨ nda dràle dràdrà.›

¹⁰ Ayɨ́ rɨpɨ nánɨ seararɨŋɨnɨ. Eŋíná xwɨyɨ́á Gorɨxo rɨŋɨ́pɨ Moseso nɨrɨrɨ rɨ́wamɨŋɨ́ re eaŋɨnigɨnɨ, ‘Dɨxɨ́ ápowamɨ tɨ́nɨ inókíwamɨ tɨ́nɨ wéyo merɨ́ɨnɨ.’ E nɨrɨrɨ nearɨ ámɨ rɨpɨ nɨrɨrɨ eaŋɨnigɨnɨ, ‘Ámá xanomɨranɨ, xɨnáímɨranɨ, ikayɨ́wɨ́ umearɨ́ɨ́yɨ́ emɨ pɨkímópoyɨ.’ Moseso e nɨrɨrɨ rɨ́wamɨŋɨ́ eaŋɨ́ aiwɨ

¹¹ Dɨ, mɨ̀ adré àmɨkya tàá dhɨ, dhya àlo nɨ kɨtswá tàá áyɨ atá dré yà, kó ngalè áyɨ andre dré yà dhɨ: ‹Ngá má dré tá kɨtswálé fèle ámɨ ledé dhɨ kòròbánɨ̀ ꞌɨ, kòdhɨ adré tàá dhɨ, ngá fèle Gìká dré dhɨ ꞌɨ.›

¹¹ soyɨ́né ámá wí xɨnáíwamɨranɨ, xanowamɨranɨ, re urarɨ́ná ‘Amɨpí nionɨ wéyo nɨrɨmerɨ́ná arɨrá nɨsirɨ siapɨpaxɨ́ imónɨŋɨ́yɨ́ nánɨ rɨxa Gorɨxomɨ re urɨ́anigɨnɨ, “Nionɨ nɨsiapɨmɨ́árɨnɨ.” nurɨrɨ nánɨ arɨge joxɨ nɨsiapɨrɨ arɨrá simɨ́ɨnɨ? Oweoɨ, aípagwí nánɨ wí menɨnɨ.’ Parisioyɨ́né ámá wí xanɨyaúmɨ e urarɨŋagɨ sɨŋwɨ́ nɨwɨnɨróná ‘O apánɨ yarɨnɨ.’ nɨrɨro

¹² Akódhɨ nda kòtà kònɨ̀nɨ dhɨ, mɨ̀ adré dɨ vélé akódhɨ nɨ tayɨ́ tà ꞌo atá nɨ dré yà, kó ngalè andre nɨ dré yà dhɨ ko.

¹² o xanɨyaúmɨ píránɨŋɨ́ wéyo mɨmepa yarɨŋagɨ nɨwɨnɨro aiwɨ o ayaúmɨ xe bɨ arɨrá owinɨnɨrɨ sɨŋwɨ́ wɨnarɨgɨ́ámanɨ.

¹³ Dɨ ásà dhɨ, mɨ̀ adré àmɨkya Gìká nɨ kúlí bhe gàrà dri, àmɨ kɨ labhɨ mɨ̀ dré kisúlé àmɨ kɨ tábhí ɨ véna dhɨ kɨ tà sè. Mɨ̀ adré kpà tà bǐ dhɨ kɨ ꞌo kònɨ̀nɨ.»

¹³ E nerɨ́ná soyɨ́né sɨwɨ́ arɨ́owa érowiápɨ́nɨgɨ́ápɨ nɨxɨ́dɨro xwɨyɨ́á Gorɨxo rɨŋɨ́ rɨpɨ xórórɨ́ nero wiaíkiarɨŋoɨ. E yarɨgɨ́ápa nerɨ́ná xwɨyɨ́á Gorɨxoyá xwé wí enɨ nɨwiaíkia warɨŋoɨ.” Jisaso Parisiowamɨ e nurɨmáná

¹⁴ Gò Yésu dré gòzo móndyá zyandre kònàle dhɨ kɨ azí, tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Àmɨ títí, mɨ̀ yi vo rè tà kònɨ̀dhɨ, àndu nɨ nɨ nìzo ká!

¹⁴ ámá e epɨ́royɨ́ egɨ́áyo “Aŋwɨ e bɨ́poyɨ.” nurɨrɨ ayɨ́ rɨxa aŋwɨ e báná o “Nɨyɨ́nénɨ nɨjɨ́á imónɨpɨ́rɨ nánɨ píránɨŋɨ́ arɨ́á nípoyɨ.” nurɨrɨ

¹⁵ Ngá adrélépi fɨ̀le móndɨ́ léna dhɨ kɨtswá akódhɨ nɨ ꞌo atsálé ndǐ ró bwà ko. Be ró dhɨ, tà adrélépi apfòle móndɨ́ lésè dhɨ adré ɨ́na akódhɨ nɨ ꞌo atsálé ndǐ ró dhɨ nɨ̀.» [

¹⁵ ewayɨ́ xwɨyɨ́á rɨpɨ urɨŋɨnigɨnɨ, “Aiwá ámá nɨnɨrɨ́ná gwɨ́náreáɨ́ápɨ wí piaxɨ́ weaarɨŋɨ́manɨ. Pí pí xwioxɨ́yo dánɨ peyeaarɨŋɨ́pɨ ámáyo piaxɨ́ weaarɨŋɨ́rɨnɨ.” nurɨrɨ

¹⁶ ]

¹⁶ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Ewayɨ́ xwɨyɨ́á nionɨ rɨ́á rɨpɨ nánɨ arɨ́á ókiarɨ́ nɨmónɨ́poyɨ.” nurɨ́ɨsáná

¹⁷ Yésu kòtayɨ́ móndyá zyandre nda ɨ dre dhɨ, dré nzɨ̀zo bhàna gò, akódhɨ nɨ lebèbhá ɨ̀ dré kúlí alaala nda nɨ àndu lizízó tíá.

¹⁷ ámá e epɨ́royɨ́ egɨ́áyo e nɨwárɨmɨ nurɨ aŋɨ́yo nɨpáwirɨ nɨŋwearɨ xegɨ́ wiepɨsarɨŋowa ewayɨ́ xwɨyɨ́á xɨ́o urɨ́ɨ́pɨ nánɨ yarɨŋɨ́ wíáná

¹⁸ Akódhɨ dré tàzoá àyɨ dré dhɨ: «Àmɨ, àmɨ kókpà tà nìnì àko? Mɨ̀ nì ko tàle dhɨ, ngá adrélépi fɨ̀le móndɨ́ léna dhɨ kɨtswá ɨ́na akódhɨ nɨ ꞌo atsálé ndǐ ró bwà ko dhɨ?

¹⁸ o re urɨŋɨnigɨnɨ, “Soyɨ́né enɨ dɨŋɨ́ mayoyɨ́néranɨ? Xwɨyɨ́á ‘Aiwá ámá nɨnɨrɨ́ná gwɨ́náreáɨ́ápɨ wí xɨ́omɨ piaxɨ́ weaarɨŋɨ́manɨ.’ searɨ́ápɨ soyɨ́né sɨnɨ mɨ́kɨ́ nánɨ dɨŋɨ́ mɨmoarɨŋɨ́ reŋoɨ?” nurɨrɨ áwaŋɨ́ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Aiwá wí ámáyo piaxɨ́ eapaxɨ́ mimónɨnɨ.

¹⁹ Tàko ko, ngá nda adré fɨ̀le akódhɨ nɨ togó na ko. Be ró dhɨ, adré ɨ́na fɨ̀le akódhɨ nɨ ꞌa na gò, adrélé apfòle akódhɨ nɨ rúbhá lésè.» (Kúlí nda kòdhɨ sè dhɨ, Yésu adré tá tàá dhɨ, mányàngá títí dhɨ ɨ dóro Gìká mìlésè.)

¹⁹ Pí nánɨyɨ? Ayɨ́ aiwá gwɨ́náreááná nɨwerɨ írɨwɨ́yo ínɨŋɨ́ rɨ́wɨ́yo íkɨ́ emoarɨgɨ́á eŋagɨ nánɨrɨnɨ.” nurɨrɨ —E nurɨrɨ́ná aiwá nɨ́nɨ nánɨ “Ananɨ nɨpaxɨ́rɨnɨ.” rɨŋɨ́rɨnɨ.

²⁰ Yésu gò tàá dhɨ: «Tà adrélépi apfòle móndɨ́ nɨ togó lésè dhɨ ɨ́na tà adrélépi akódhɨ nɨ ꞌo atsálé ndǐ ró dhɨ ꞌɨ.

²⁰ Ámɨ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Aga pípɨ ámáyo piaxɨ́ weaarɨŋɨ́rɨnɨ? Ayɨ́ pí pí dɨŋɨ́ xwioxɨ́yo dánɨ peyeáɨ́pɨ, amɨpí sɨpí nánɨ móɨ́pɨ ámáyo piaxɨ́ weaarɨŋɨ́rɨnɨ.

²¹ Tàko ko, tà adrébhá apfòle móndɨ́ kɨ togó lésè dhɨ ɨ, tà kònɨ ꞌɨ: tà kònzɨ kisùle dhɨ ɨ, ndòtò tà, kugù tà, móndɨ́ kɨ tupfuma nɨ tà,

²¹ Xwioxɨ́yo dánɨ dɨŋɨ́ yaiwíɨ́ápimɨ dánɨ rɨpɨ rɨpɨ yarɨgɨ́árɨnɨ. Ɨ́wɨ́ amɨpí wí nánɨ dɨŋɨ́ moro ɨ́wɨ́ inɨro apɨxɨ́ erápenɨro amɨpí ɨ́wɨ́ mearo ámá pɨkíxwɨrɨ́ó ero oxɨ́ apɨxɨ́ iyɨ́ nánɨ niga uro

²² múná tà, ngá lovó nɨ tà, togó kònzɨ nɨ tà, móndɨ́ kɨ lɨtɨma nɨ tà, tà swà, lovó kònzɨ bhàma móndɨ́ ɨ rú dhɨ nɨ tà, móndɨ́ kɨ rú tàma kònzɨ dhɨ nɨ tà, drìkàdrɨ̀ nɨ tà, ɨ̀ndɨ̀ tà azaaza.

²² sɨŋwɨ́ ɨ́wɨ́ wɨnɨro rɨkɨkɨrɨ́ó ero yapɨ́ wíwapɨyiro ayá bɨ mé arɨ́kí niga uro sɨpí dɨŋɨ́ wiaiwiro xwɨyɨ́ápámɨ ŋwɨrárɨro mɨxɨ́ kɨ́nɨro majɨmajɨ́á ikárɨnɨro yarɨgɨ́ápɨ

²³ Tà kònzɨ nda kòdhɨ ɨ̀ adré títí apfòle móndɨ́ kɨ togó lésè gò, adrélé àyɨ kɨ ꞌo atsálé ndǐ ró.»

²³ apɨ nɨpɨnɨ ámá dɨŋɨ́yo ínɨmɨ dánɨ nɨmorɨ́ná piaxɨ́ weaarɨŋɨ́rɨnɨ.” urɨŋɨnigɨnɨ.

²⁴ Àmvolásà dhɨ, Yésu dré àrà nda nɨ tayɨ́zó gò, lɨ̀zo tsàle bvò Tírè làga dhɨ na. Kònàle dhɨ, dré fɨ̀zo dzó àlo na lùzu ró. Lè tá à kònì ɨ kònàle dhɨ ko. Dɨ, kɨtswá tá ɨ́na tà nda nɨ zu móndɨ́ ɨ dré bwà ko.

²⁴ O ewayɨ́ xwɨyɨ́á mɨ́kɨ́ apɨ nurɨmɨ aŋɨ́ e dánɨ nurɨ aŋɨ́ yoɨ́ Taia tɨ́ŋɨ́ e nɨrémorɨ aŋɨ́ wiwámɨ nɨpáwirɨ ámá e ŋweáyɨ́ “Aŋɨ́ riwámɨ o mɨŋweanɨnɨ.” oyaiwípoyɨnɨrɨ nerɨ sá ŋweaŋagɨ aiwɨ ámá wí omɨ sɨŋwɨ́ nɨwɨnɨmearo

²⁵ Dɨ tòkó àlo zapi nɨ dré adrézó tɨrɨ́ kònzɨ ɨ́be ɨ́ léna dhɨ kòyi Yésu nɨ rúbí dre dhɨ, dré ndɨrɨ alɨ̀zo adhélé akódhɨ pá.

²⁵ apɨxɨ́ wí “Jisaso aŋɨ́ iwámɨ ŋweanɨ.” rarɨŋagɨ́a arɨ́á e nɨwirɨ í xegɨ́ xemiáí imɨ́ó xɨxéroarɨŋí eŋagɨ nánɨ o tɨ́ŋɨ́ e nánɨ aŋɨ́nɨ nɨbɨrɨ sɨkwɨ́ tɨ́ŋɨ́ e waunɨ́ nɨwikárɨnɨrɨ mɨŋɨ́ xwɨ́áyo nɨkwɨ́rorɨ

²⁶ Tòkó nda tá ɨ́na móndɨ́ súrú twá ro tìle bvò Fòwìníkè àdhya Sìríyà le dhɨ na dhɨ ꞌɨ. Dɨ dré ngàzo adrélé Yésu nɨ ti lizí, kòdroró tɨrɨ́ kònzɨ nda áyɨ zapi lésè be dhɨ bvó.

²⁶ —Í Judayɨ́ apɨxímanɨ. Gɨrikɨyɨ́ apɨxírɨnɨ. Pinisiayɨ́ aŋɨ́yo pɨropenɨsɨ́ Siriayɨ rɨnɨŋe dáŋírɨnɨ. Í Jisasomɨ “Gɨ́ miáímɨ imɨ́ó xɨxéroarɨŋɨ́yɨ́ mɨxɨ́ umáɨnowárénapeɨ.” arɨ́kí urayarɨŋagɨ

²⁷ Yésu dré tàzoá drá dhɨ: «Mɨ́ tayɨ́ rè zyà ànzɨmvá ɨ ngá nya pìzo ꞌíká. Tàko ko, kɨtswá ànzɨmvá kɨ mápà dòzo bhèle kòkɨ́ ɨ dré dhɨ ko.»

²⁷ o í aŋɨ́ mɨdáŋí eŋagɨ nánɨ “Xámɨ gɨ́ Judayɨ́ saŋɨ́ ourápɨmɨnɨ.” nɨyaiwirɨ ewayɨ́ xwɨyɨ́á re urɨŋɨnigɨnɨ, “Xámɨ niaíwɨ́ aiwá nɨnɨro agwɨ́ ímɨ uyinɨ nɨwirɨ́náyɨ́ ayɨ́ naŋɨ́rɨnɨ. Niaíwɨ́yɨ́yá aiwá nurápɨrɨ sɨ́wíyo nɨwirɨ́ná ayɨ́ naŋɨ́manɨ.” uráná

²⁸ Dɨ, tòkó nda logó drá dhɨ: «Mírì, tágba kònɨ̀nɨ dhɨ, ndɨ̀ndɨ̀ kòkɨ́ mɨ́sá zàle dhɨ ɨ̀ adré àyɨkya mápà kórònyá ànzɨmvá ɨ̀ dré adrélé tayɨ́lé ledhélé dhɨ kɨ nya kòdhya.»

²⁸ í “Nepa aŋɨ́ mɨdáŋínɨ sɨ́wínɨ́nɨŋɨ́ imónɨŋɨnɨ.” nɨyaiwirɨ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Ámɨnáoxɨnɨ, nepa rarɨŋɨnɨ. E nerɨ aiwɨ sɨ́wí re yarɨŋɨ́rɨnɨ. Íkwiaŋwɨ́yo dánɨ niaíwɨ́ aiwá nɨnɨro yunɨ́ mamówárɨ́ápɨ mɨmeánɨ́ yarɨŋɨ́rɨnɨ.” urɨ́agɨ

²⁹ Dɨ Yésu tà drá dhɨ: «Kúlí mɨ́ dré logólé kòdhɨ sè dhɨ, mɨ́ kɨtswá nzɨ̀le. Tɨrɨ́ kònzɨ nda pfò ámɨ zapi lésè dre.»

²⁹ o “Í nepa waunɨ́ nikárɨnɨrɨ dɨŋɨ́ nɨkwɨ́roarɨnɨ.” nɨyaiwirɨ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Jíxɨ naŋɨ́ nɨrɨ́ɨ́yɨ́ nánɨ dɨxɨ́ miáímɨ imɨ́ó xɨxéroarɨŋɨ́pɨ rɨxa mɨxɨ́ umáɨnɨ́ɨnɨ. Dɨxɨ́ aŋɨ́ uɨ.” urɨ́agɨ

³⁰ Dɨ tòkó nda kònzɨ ɨ́ bhàna dre dhɨ, dré áyɨ zapi nda nɨ kisúzó adréràꞌa ayílé lángá dri. Tɨrɨ́ kònzɨ nda pfò tá lásà dre.

³⁰ í ámɨ xegɨ́ aŋɨ́yo nánɨ nurɨ sɨŋwɨ́ wɨnɨ́ɨ́yɨ́ wɨnɨŋɨnigɨnɨ. Xemiáí imɨ́ó pɨ́nɨ nɨwiárɨmɨ úɨ́ eŋagɨ nánɨ píránɨŋɨ́ sá weŋagɨ wɨnɨŋɨnigɨnɨ.

³¹ Àmvolásà dhɨ, Yésu dré bvò Tírè làga nda nɨ tayɨ́zó gò, lɨ̀zo lavúlé Sìdónà ꞌásè, ɨ̀ndɨ̀ bvò zìle bhàandre Mudrí ɨ ró dhɨ ꞌásè, gòle tsàle tä́pä́ríandre Gàlìláyà àdhya làgana.

³¹ Jisaso ámɨ nɨwiápɨ́nɨmearɨ aŋɨ́ yoɨ́ Taia tɨ́ŋɨ́ e pɨ́nɨ nɨwiárɨmɨ nurɨ aŋɨ́ yoɨ́ Saidonɨ tɨ́ŋɨ́ e áwɨnɨ e nurɨ xwɨ́á yoɨ́ Dekaporisɨyo nurɨ́ná ipí Gaririyo nɨrémorɨ yarɨ́ná

³² Kònàle dhɨ, à dré agó àlo bíbhálé be kùdúkùdu ró adrélépi kpà ábhä́bhä́ ro dhɨ nɨ adzízó Yésu vélé, akódhɨ nɨ ti lizízó, kòbhàró drɨ́gá agó nda dri, akódhɨ nɨ tɨdrɨ́zó be dhɨ bvó.

³² ámá wí ámá arɨ́á pɨ́rónárɨrɨ xwɨyɨ́á pɨ́rónárɨrɨ eŋɨ́ womɨ Jisaso tɨ́ŋɨ́ e nánɨ nɨmeámɨ nɨbɨro waunɨ́ rɨxɨŋɨ́ re urɨgɨ́awixɨnɨ, “O naŋɨ́ enɨ nánɨ wé seáyɨ e ikwiáreɨ.” urɨ́agɨ́a

³³ Dɨ Yésu dré akódhɨ nda nɨ drìzo lɨ̀zo ába gàrà dri móndɨ́ zyandre ɨ rúsè gò, áyɨ drɨ́gá ànzɨ kɨ sòzo akódhɨ bína. Dré tùsú fùzo áyɨ drɨ́gámbɨ́lɨ́ dri gò, akódhɨ nɨ làdra tabèzo ásà.

³³ Jisaso ámá awí eánárɨgɨ́e dánɨ omɨ nɨmeámɨ nurɨ egɨ́pɨ nerɨ́ná Jisaso xegɨ́ wé oyá arɨ́á óɨ́yo wíxwárɨrɨ xegɨ́ wéyo reaŋwɨ́ núrɨnɨmáná oyá aíwɨ́yo ikwiárɨrɨ nemáná

³⁴ Dré mì tɨngázó kurú na bhù na gò, laꞌázó fèèè, tàzoá dhɨ: «Èfátà!» (Kòdhɨ adré lèá tàle dhɨ: «Mɨ́ nzì ru!»)

³⁴ sɨŋwɨ́ aŋɨ́namɨ nanɨmáná rɨ́mɨŋɨ́ nɨrɨrɨ xegɨ́ pɨ́né tɨ́nɨ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Epata.” —Wigɨ́ pɨ́né “Oxoaɨ.” nurɨrɨ́ná “Epata.” rarɨgɨ́árɨnɨ. E uráná re eŋɨnigɨnɨ.

³⁵ Gbǎ kòdhwa, agó nda nɨ bíbhálé dré fùzo, akódhɨ nɨ làdra dré ru nzìzo gò, dré kɨdhózó adrélé tà ta dóro.

³⁵ Xegɨ́ arɨ́á oxoánɨrɨ aíwɨ́ saŋɨ́ wiarɨŋɨ́pɨ nayɨ́ erɨ nerɨ xwɨyɨ́á píránɨŋɨ́ nɨra warɨ́ná

³⁶ Gò Yésu dré móndyá kònàle dhɨ kɨ kodzózó tàzoá dhɨ, ɨ̀ kòlongó tà nda nɨ rúbí dhya àlo dré ko. Dɨ, kàdré vélé áyɨ rúbí nɨ longoma logá móndɨ́ ɨ dré dhɨ, ɨ̀ adré vélé rúbí nda nɨ longó lɨ̀zo ába drìdrì.

³⁶ Jisaso ámɨ ámá awí eánárɨgɨ́áyo nɨwímearɨ ŋwɨ́ ikaxɨ́ nurɨrɨ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Nionɨ wíápɨ áwaŋɨ́ murɨmepanɨ.” urɨ́agɨ aiwɨ amɨ amɨ nemero arɨ́kí áwaŋɨ́ nɨra nuro

³⁷ Dɨ móndɨ́ kɨ lɨ́ndrɨ́ adré tá vélé gàle bhwǎbhwa gò, ɨ̀ dré adrézó tàá dhɨ: «Tà títí akódhɨ dré adrélé ꞌòle dhɨ ɨ dóro! Adré ndɨ̀ndɨ̀ móndɨ́ bíbhálé be kùdúkùdu ró dhɨ kɨ ꞌo adrélé tà yi, ɨ̀ndɨ̀ móndɨ́ ábhä́bhä́ ro dhɨ kɨ ꞌo adrélé tà ta.»

³⁷ ayá nɨrɨwamóga nuro re nɨra ugɨ́awixɨnɨ. “Amɨpí o éɨ́pɨyɨ́ aga naŋɨ́nɨ yarɨŋɨ́rɨnɨ. Arɨ́á pɨ́rónarɨgɨ́áyɨ́ tɨ́nɨ aíwɨ́ saŋɨ́ mearɨgɨ́áyɨ́ tɨ́nɨ aí píránɨŋɨ́ imɨxáná arɨ́á ero xwɨyɨ́á rɨro yarɨgɨ́árɨnɨ.” nɨra ugɨ́awixɨnɨ.

Marcos 7

Atalhos do teclado

Ler em outra tradução

Comparar com outra