1 Рано-вранці всі первосвященники та старійшини народу зібралися, щоб винести Ісусові смертельний вирок.
2 Вони зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові, наміснику.
3 Коли Юда-зрадник побачив, що Ісуса засуджено, він розкаявся й повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам.
4 Він сказав:
5 Тоді, кинувши срібло в Храмі, він вийшов та пішов і повісився.
6 Первосвященники взяли срібло та сказали: «Не годиться ставити ці гроші в Храмову скарбницю, бо вони є платою за кров».
7 Порадившись, вони купили поле гончаря для похорону чужинців.
8 Тому те поле називається «Полем крові» до сьогоднішнього дня.
9 Тоді виповнилось сказане через пророка Єремію:
10 і віддали за поле гончаря,
11 Ісус представ перед намісником, і той запитав Його:
12 Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав.
13 Тоді Пилат запитав Його:
14 Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.
15 На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з в’язнів, якого вони бажали.
16 Був тоді один відомий в’язень, на ім’я Ісус Варавва.
17 Коли вони зібралися, Пилат запитав:
18 Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.
19 Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».
20 Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.
21 Намісник запитав:
22 Тоді Пилат звернувся до них:
23 Він спитав:
24 Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи:
25 Увесь народ відповів:
26 Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
27 Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту.
28 Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю.
29 Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку дали тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
30 Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові.
31 Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розп’яття.
32 Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на ім’я Симон, і змусили його нести хрест Ісуса.
33 Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»),
34 дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити.
35 Розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб.
36 А потім сіли там і стерегли Його.
37 Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина:
38 Тоді ж разом із Ним розіп’яли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
39 Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами
40 й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»
41 Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи:
42 «Інших рятував, а Себе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!
43 Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».
44 Розбійники, розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
45 Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
46 Десь о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: \+wj «Елі, Елі, лема савахтані?»\+wj*, що означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»
48 Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити.
49 А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
50 Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
51 І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися.
52 Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло.
53 І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.
54 Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей чоловік справді був Сином Божим!»
55 Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому.
56 Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.
57 Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, який теж був учнем Ісуса.
58 Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло Йосифові.
59 Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину
60 й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь.
61 А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.
62 Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата
63 й сказали:
64 Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.
65 Тоді Пилат відповів:
66 Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.