1 Коли Ісус закінчив усе це говорити, Він звернувся до Своїх учнів:
2 «Ви знаєте, що через два дні Пасха і Сина Людського буде видано на розп’яття».
3 Тоді зібралися первосвященники та старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каяфа.
4 І змовилися підступом схопити та вбити Ісуса.
5 Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося заворушення в народі».
6 Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого.
7 Коли Він сидів за столом, до Нього підійшла жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром, і вилила його на голову Ісуса.
8 Побачивши це, учні обурилися й сказали:
9 Адже це миро можна було продати дорого та роздати бідним.
10 Але Ісус, знаючи це, сказав їм:
11 Бідних ви завжди маєте з собою,а Мене не завжди матимете.
12 Виливши миро на Моє тіло, вона приготувала Мене до поховання.
13 Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
14 Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріот, пішов до первосвященників
15 і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я віддам вам Ісуса?»
16 Відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
17 У перший день свята Опрісноків учні підійшли та запитали Ісуса:
18 Він відповів:
19 Учні зробили, як наказав їм Ісус, та приготували там Пасху.
20 Коли ж настав вечір, Він сів до столу разом із дванадцятьма.
21 А як вони їли, Ісус сказав їм:
22 Вони дуже засмутилися й почали запитувати Його, один за одним:
23 Він сказав у відповідь:
24 Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
25 Юда, який зрадив Його, спитав:
26 Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав учням, кажучи: «Візьміть та їжте, це є тіло Моє».
27 Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, кажучи: «Пийте з неї всі,
28 бо це кров Моя, \+add кров\+add* Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів.
29 Кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Мого Отця».
30 І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
31 Тоді Ісус сказав учням:
32 Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
33 Тоді Петро відповів Йому:
34 Ісус сказав йому:
35 Петро ж наполягав:
36 Тоді Ісус разом із ними прийшов до місця, яке називається Гефсиманія, і сказав учням:
37 І, узявши з Собою Петра та обох синів Зеведеєвих, почав сумувати та тривожитись.
38 Тоді сказав їм:
39 І, відійшовши трохи далі, Він упав долілиць та молився кажучи: «Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
40 Повернувшись до учнів, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові:
41 Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу. Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
42 І вдруге Він відійшов та молився кажучи: «Отче Мій, якщо неможливо, щоб ця чаша Мене обминула і щоб Я не пив її, то нехай станеться Твоя воля!»
43 Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені.
44 Залишивши їх утретє, Він ще раз пішов молитися, промовляючи ті ж слова.
45 Потім прийшов до учнів і сказав їм:
46 Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
47 Коли Він ще говорив, ось підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним великий натовп із мечами та киями – від первосвященників та старійшин народу.
48 Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його!»
49 Він одразу підійшов до Ісуса й промовив:
50 Ісус сказав йому:
51 І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свій меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
52 Тоді Ісус сказав: «Поверни свого меча на його місце! Бо всі, хто береться за меч, від меча загинуть.
53 Чи ти думаєш, що Я не можу просити Отця Мого надіслати зараз більше дванадцяти легіонівангелів?
54 Але як тоді сповниться Писання, яке каже, що так має статися?»
55 У той час Ісус звернувся до натовпу: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. Щодня Я сидів та навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене.
56 Але все це сталося, щоб збулося Писання пророків».
57 Ті, що схопили Ісуса, привели Його до первосвященника Каяфи, де зібралися книжники та старійшини.
58 Петро ж ішов за Ісусом на відстані до двору первосвященника й, зайшовши всередину, сів разом зі слугами, щоб побачити, чим усе скінчиться.
59 Первосвященники й весь Синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть,
60 але не знаходили, хоча прийшло багато лжесвідків. Наостанок прийшли двоє,
61 які сказали:
62 Первосвященник, піднявшись, запитав Ісуса:
63 Але Ісус мовчав.
64 Ісус відповів йому:
65 Тоді первосвященник розірвав на собі одяг та сказав:
66 Яке ваше рішення?
67 Тоді почали плювати Ісусові в обличчя та бити кулаками, а інші били Його по щоках,
68 кажучи: «Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?»
69 Петро ж сидів назовні, у дворі. До нього підійшла одна зі служниць і сказала:
70 Але Петро заперечив перед усіма, кажучи:
71 Коли він виходив за ворота, його побачила інша служниця й сказала тим, що були там:
72 Петро знову заперечив, поклявшись, що не знає Цього Чоловіка.
73 Згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові:
74 Тоді він почав клястися та присягати кажучи:
75 Тоді Петро згадав слова, які сказав Ісус: «Перед тим, як заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, вийшовши геть, він гірко заплакав.