1 І сказав: «Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі».
2 Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та Івана й вивів тільки їх на високу гору. Там Він преобразився перед ними:
3 Його одяг став блискучим і таким білим, що жоден відбілювач у світі не міг би так відбілити.
4 І з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ісусом.
5 Петро сказав Ісусові: «Равві, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».
6 Бо не знав, що сказати, такі налякані були.
7 Тоді з’явилася хмара, яка накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!»
8 І раптом, подивившись навкруги, вони нікого не побачили, окрім Ісуса.
9 Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм, щоб не казали нікому про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10 Вони зберегли це Слово для себе, тільки міркували між собою, що означає воскресіння з мертвих.
11 Потім вони запитали Його:
12 Ісус відповів:
13 Але кажу вам: Ілля прийшов, і вони вчинили з ним усе, що схотіли, як написано про нього.
14 Повернувшись до інших учнів, вони побачили навколо них великий натовп і книжників, які сперечалися з ними.
15 Як тільки ці люди побачили Ісуса, здивувалися й побігли привітати Його.
16 Він запитав їх:
17 Один чоловік із натовпу відповів:
18 Коли дух його хапає, то кидає на землю, з рота йде піна, хлопчик скрегоче зубами й ціпеніє. Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
19 Ісус у відповідь сказав:
20 І привели хлопчика до Ісуса. Коли дух побачив Ісуса, відразу кинув хлопчика в судоми. Той, упавши на землю, покотився й пустив піну з рота.
21 Ісус запитав його батька:
22 Часто дух кидає його у вогонь або у воду, щоб вбити його. Якщо можеш щось зробити, допоможи нам. Змилуйся над нами.
23 Ісус же сказав йому:
24 Тоді батько хлопчика скрикнув:
25 Коли Ісус побачив, що люди збігаються, то наказав нечистому духові, кажучи: «Духу німий та глухий, наказую тобі: вийди з нього й більше не заходь у нього!»
26 Скрикнувши, дух сильно потряс хлопця в конвульсіях і вийшов із нього. Хлопець став як мертвий, так що багато хто говорив, що він помер.
27 Але Ісус узяв його за руку, підняв його, і він устав.
28 Пізніше, коли Ісус увійшов у дім, учні наодинці запитали Його:
29 Ісус відповів:
30 Вийшовши звідти, вони пройшли через Галілею. Ісус не хотів, щоб хтось дізнався про це,
31 бо Він навчав Своїх учнів та казав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські. Його вб’ють, але через три дні Він воскресне».
32 Однак учні не зрозуміли цих слів, а спитати Його боялися.
33 Коли вони прийшли в Капернаум і були в домі, Ісус запитав їх:
34 Але вони мовчали, тому що в дорозі сперечалися між собою, хто з них найбільший.
35 Тоді Ісус присів, покликав до Себе дванадцятьох і сказав їм:
36 Ісус узяв дитину, поставив посеред них і, обійнявши її, сказав їм:
37 ―Хто приймає таку дитину в ім’я Моє, той не Мене приймає, а Того, Хто надіслав Мене.
38 Іван сказав Йому:
39 Але Ісус сказав:
40 Той, хто не проти нас, той за нас.
41 Адже хто подасть вам чашу води в ім’я \+add Моє\+add*, бо ви Христові, – істинно кажу вам, – не втратить своєї винагороди.
42 Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море.
43 Якщо твоя рука спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим, ніж, маючи дві руки, іти до Геєни, у вогонь незгасимий,
44 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.
45 Якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві ноги, бути вкинутим до Геєни,
46 де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.
47 Якщо твоє око спокушає тебе, вирви його. Краще тобі увійти до Царства Божого однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну,
48 «де черв’як їхній не вмирає
49 Бо кожен буде вогнем посолений і кожна жертва буде посолена сіллю.
50 Сіль – добра річ, але якщо сіль втратить солоність, як її знов зробити солоною? Майте сіль самі в собі та зберігайте мир між собою.