1 Ісус піднявся звідти та пішов в околиці Юдеї та в землі, що за Йорданом. До Нього знову сходилися натовпи, і Він, за звичаєм, знову навчав їх.
2 Підійшли фарисеї та, випробовуючи Його, запитували:
3 Ісус у відповідь запитав:
4 Вони сказали:
5 Ісус же сказав їм:
6 Від початку творіння \+add Бог\+add* «чоловіком та жінкою їх створив».
7 «Тому залишить чоловік батька свого й матір свою і прилине до жінки своєї,
8 і будуть двоє одним тілом». Тому більше не буде двох, а одне тіло.
9 Отже, те, що Бог з’єднав, людина хай не роз’єднує.
10 У домі учні знову запитали про це Ісуса.
11 Він сказав:
12 І якщо дружина розлучається зі своїм чоловіком та одружується з іншим, також чинить перелюб.
13 Люди приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них та благословив, але учні забороняли їм.
14 Ісус же, побачивши це, розгнівався й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.
15 Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
16 Він обійняв дітей і, поклавши на них руки, благословив.
17 Коли Ісус відправився далі, підбіг до Нього один чоловік, упав перед Ним на коліна й запитав:
18 Ісус відповів йому:
19 Ти знаєш заповіді: «Не вбивай», «Не чини перелюбу», «Не вкради», «Не обманюй», «Не кривдь», «Шануй твого батька та матір».
20 Він відповів:
21 Ісус подивився на нього з любов’ю та сказав йому:
22 Почувши це Слово, чоловік відійшов засмучений, бо мав багато маєтків.
23 Ісус подивився навкруги та сказав Своїм учням:
24 Учні були вражені словами Ісуса.
25 Легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 Тоді вони дуже здивувалися й казали між собою:
27 Подивившись на них, Ісус сказав:
28 Петро почав говорити:
29 Ісус відповів:
30 і хто б не отримав у сто разів більше в цей час домів, братів, сестер, матерів, дітей і поля разом із гоніннями, а в майбутньому віці – вічне життя.
31 Багато перших будуть останніми, а останні – першими.
32 Вони йшли дорогою до Єрусалима. Ісус ішов попереду учнів, а вони, здивовані та сповнені страху, ішли за Ним. Він знов узяв дванадцятьох окремо й почав говорити про те, що має з Ним статися.
33 «Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам. Вони засудять Його на смерть та віддадуть язичникам.
34 Ті насміхатимуться з Нього, плюватимуть на Нього, бичуватимуть Його та вб’ють, але через три дні Він воскресне».
35 Яків та Іван, сини Зеведеєві, підійшли до Нього й сказали:
36 Він запитав їх:
37 Вони сказали Йому:
38 Ісус сказав їм:
39 Вони відповіли:
40 Але сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені.
41 Решта десятеро учнів, почувши про це, розгнівалися на Якова та Івана.
42 Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що ті, кого вважають керівниками народів, володіють ними, а сильні світу панують над ними.
43 Але серед вас не так: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою.
44 І хто хоче бути першим, нехай буде рабом для всіх.
45 Адже Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
46 Вони прийшли до Єрихона, і, коли Ісус разом зі Своїми учнями та великим натовпом людей виходили з Єрихона, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів біля дороги.
47 Почувши, що Ісус із Назарета проходить, він почав кричати:
48 Багато людей почали докоряти йому, щоб він замовк, але він ще голосніше закричав:
49 Ісус зупинився та сказав: «Покличте його!»
50 Той скинув верхню одежу, підскочив та прийшов до Ісуса.
51 Ісус у відповідь сказав:
52 Ісус сказав йому: