1 Скликавши дванадцятьох, Він дав їм силу та владу виганяти всіх демонів і зцілювати всі хвороби.
2 І послав їх проповідувати Царство Боже та зцілювати хворих.
3 Він промовив до них:
6 Вони вийшли та ходили по селах, звіщаючи Добру Звістку й зцілюючи всюди.
7 Тетрарх Ірод почув про все, що сталося, і занепокоївся, бо дехто казав, що це Іван воскрес із мертвих;
8 інші казали, що це з’явився Ілля, а ще інші – що це один зі стародавніх пророків воскрес.
9 Тоді Ірод сказав: «Івана я стратив, тоді хто Цей, про Кого я таке чую?» І намагався зустрітися з Ісусом.
10 Повернувшись, апостоли розповіли Ісусові про все, що зробили. Він узяв їх та відійшов у безлюдне місце біля міста, що зветься Віфсаїда.
11 Але люди, дізнавшись про це, пішли за Ним. Зустрівши їх, Він почав говорити про Царство Боже й зцілював тих, хто потребував зцілення.
12 Коли ж день схилявся до вечора, підійшли до Нього дванадцятеро й сказали: ―Відпусти людей, щоби пішли в навколишні села та хутори відпочити та знайти чогось їсти, бо ми тут у безлюдному місці.
13 Але Він сказав їм:Вони відповіли: ―Ми не маємо нічого, крім п’яти хлібів та двох рибин. Хіба що підемо й купимо їжу для всіх цих людей.
14 А було там близько п’яти тисяч чоловіків. Ісус промовив до Своїх учнів:
15 Вони так і зробили, і розсадили всіх людей.
16 Він же, узявши п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав учням, щоб розділили між людьми.
17 Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять кошиків залишків.
18 Одного разу, коли Ісус молився на самоті й разом із Ним були лише учні, Він запитав їх:
19 Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного зі стародавніх пророків, що воскрес.
20 Він же запитав:Петро відповів: ―Ти Христос Божий!
21 Тоді Він наказав їм нікому не розповідати про це.
22 Далі додав:
23 Потім промовив до всіх:
28 А приблизно через вісім днів після цих слів, Ісус узяв із Собою Петра, Івана та Якова й піднявся на гору, щоб молитися.
29 Під час молитви вигляд Його обличчя змінився, і одежа стала білою та блискучою.
30 І ось двоє чоловіків розмовляли з Ним – це були Мойсей та Ілля.
31 Вони з’явились у славі та розмовляли з Ним про Його відхід, який Він мав завершити в Єрусалимі.
32 Петро й ті, що були з Ним, заснули, але, прокинувшись, побачили Його славу та цих двох чоловіків, які стояли з Ним.
33 Коли вони відійшли від Нього, Петро сказав Ісусові: «Наставнику, добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі». Він не знав, що говорить.
34 Коли він це казав, з’явилася хмара, яка накрила їх. Вони ж злякалися, коли увійшли в хмару.
35 З хмари промовив голос: «Це Син Мій обраний, Його слухайте!»
36 Коли ж пролунав голос, Ісус залишився Сам. Вони мовчали й нікому в ті дні не казали про те, що бачили.
37 Наступного дня, після того, як вони зійшли з гори, великий натовп зустрів Його.
38 І ось один чоловік із натовпу вигукнув: ―Учителю, благаю, зглянься над моїм сином, бо він у мене єдиний.
39 Нечистий дух хапає його, і він зненацька кричить, і катує його дух аж до піни. Насилу відходить, залишаючи його безсилим.
40 Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
41 Ісус у відповідь сказав:
42 Коли хлопчик наближався, демон у припадку кинув його на землю, але Ісус наказав нечистому духові відійти, зцілив дитину та віддав її батькові.
43 Усі були вражені Божою величчю. Ісус удруге звіщає Свою смерть Коли всі дивувалися всьому, що робив Ісус, Він промовив до своїх учнів:
45 Однак учні не зрозуміли цих слів: вони були приховані від них, щоб не зрозуміли їх, а спитати Його про ці слова боялися.
46 Потім учні почали роздумувати між собою, хто з них найбільший.
47 Але Ісус, знаючи думки їхніх сердець, узяв дитину, поставив її біля Себе
48 та промовив до них:
49 Іван відповів: ―Наставнику, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.
50 Ісус відповів:
51 Коли наближався час Йому бути взятим на небо, Він рішуче пішов до Єрусалима.
52 І надіслав перед Собою вісників. Вони зайшли до одного самарянського села, щоб приготувати все для Нього.
53 Але мешканці Його не прийняли, бо Він ішов до Єрусалима.
54 Побачивши це, учні Його, Яків та Іван, сказали: ―Господи, хочеш, ми накажемо, щоб зійшов вогонь із неба та спалив їх, як це зробив Ілля?
55 Ісус, обернувшись до них, заборонив їм та сказав:
56 І пішли до іншого села.
57 Коли вони йшли дорогою, хтось сказав Ісусові: ―Я піду за Тобою, куди б Ти не пішов!
58 Ісус відповів йому:
59 А іншому сказав:Але той відповів: ―Господи, дозволь мені спочатку піти поховати мого батька!
60 Тоді Ісус сказав:
61 Інший сказав: ―Господи, я піду за Тобою, але дозволь мені спочатку попрощатися з моїми домашніми!
62 Ісус сказав йому: