1 Після того Господь призначив інших сімдесятьохучнів і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
2 І сказав їм:
17 Сімдесят учнів повернулися й радісно сказали: ―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
18 А Він сказав їм:
21 У той час Ісус зрадів Святим Духом та промовив:
23 І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них:
25 І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав: ―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
26 Ісус відповів йому:
27 Він відповів: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм»і «ближнього свого – як самого себе».
28 Ісус же сказав:
29 Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові: ―А хто мій ближній?
30 Ісус відповів:
37 Він відповів: ―Той, хто зглянувся над ним. Ісус сказав:
38 Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім.
39 У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
40 Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала: ―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
41 Господь відповів їй: