Marcos 4

LOG vs XGS

XGS Xwɨyí̵á Gorɨxoyá Sɨŋí̵pɨrɨnɨ

¹ Àmvolásà dhɨ, Yésu dré gòzo tódhyá adrélé tà tadhá tä́pä́ríandre Gàlìláyà àdhya làga. Móndɨ́ zyandre lavúlé dhɨ ɨ̀ dré ru kɨmólé akódhɨ làgásè kúrú dhɨ sè dhɨ, dré mbàzo lɨrɨ́lé bwátù adrélépi yǐ mìle dhɨ na, móndyá zyandre títí nda ɨ̀ dré adréràꞌa tä́pä́ríandre mìle dhɨ ꞌá.

¹ Jisaso ámɨ ipí Gariri imaŋɨ́ tɨ́ŋɨ́ e nánɨ nurɨ nuréwapɨyirɨ ámá xwé obaxɨ́ awí neánɨro epɨ́royɨ́ wiarɨŋagɨ́a o ewéyo nɨpɨxemoánɨrɨ éɨ́ nɨŋwearɨ ámá nɨ́nɨ sɨnɨ ipí imaŋɨ́ e ŋweaŋáná

² Dɨ dré kɨdhózó tà bǐ dhɨ kɨ tadhá àyɨ dré pɨ́dhɨ́gó sè, adrézó tàá dhɨ: Yésu lɨrɨ́ bwátù na adrélé tà tadhá móndɨ́ ɨ dré|src="CN01705B.TIF" size="span" loc="MRK 4:1-2 "

² o nuréwapɨyirɨ́ná xɨxewisɨ́ xwɨyɨ́á amɨpí obaxɨ́ nánɨ nuréwapɨyirɨ

³ «Mɨ̀ yi rè ká! Kìtú àlo dhɨ, agó àlo dhɨ pfò tá lɨ̀le kórɨ̀ rɨ áyɨ amvú na.

³ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Arɨ́á époyɨ. Ámá wo o xegɨ́ omɨŋɨ́yo axɨ́pɨ witɨ́ siyɨ́ nɨwiáróa umɨnɨrɨ nánɨ nurɨ

⁴ Dré tá adréràꞌa kórɨ̀ rɨ dhɨ ꞌá dhɨ, kórɨ̀ àruka ɨ̀ ledhé tá láti mìle gò, àrɨ́ ɨ̀ dré adàzo tetéá títí.

⁴ xwɨ́á yunɨ́ ikɨxeárɨnɨŋe píránɨŋɨ́ nɨwiáróa nurɨ aiwɨ wí óɨ́ maŋɨ́pá tɨ́nɨ piéróáná iŋɨ́ nɨbɨro mɨmeánɨ́ eŋɨnigɨnɨ.

⁵ Kórɨ̀ àruka ɨ̀ ledhé tá bvò kɨ́rà ro adrélépi kìní ɨ́be tsà dhɨ dri. Ɨ̀ dré apfòzo mbèlè, kìní dré nzìle ko dhɨ sè.

⁵ Ámɨ wí sɨ́ŋá ínɨmɨ yapɨnɨŋáná xwɨ́á onɨmiápɨ seáyɨ e eŋáná wiáróɨ́yɨ́ xwɨ́á akwɨnɨ́ánáɨ eŋagɨ nánɨ apaxɨ́ mé nerápɨmáná

⁶ Dɨ, kìtú kòka dre dhɨ, dré àyɨ kɨ zàzo ꞌyòle, àyɨ kɨ kɨ́drɨ dré fɨ̀le kìní na dóro ko dhɨ sè.

⁶ sogwɨ́ nɨwepɨ́nɨrɨ xaíwɨ́ anarɨ́ná pɨpɨŋɨ́ mɨwárɨŋagɨ nánɨ nɨyɨweánɨrɨ yeáyɨ́ yárɨŋɨnigɨnɨ.

⁷ Kórɨ̀ àruka ɨ̀ ledhé tá kùtsí kòfalé. Kùtsí nda dré mbàzo àyɨ kɨ amó gò, ɨ̀ dré lòꞌwa ꞌàzo ko.

⁷ Ámɨ wí emɨ́ pɨpɨŋɨ́ arɨ́kiárɨnɨŋe wiáróɨ́yɨ́ emɨ́ pɨpɨŋɨ́yo dánɨ nerápɨrɨ xeŋwɨrárɨŋagɨ nánɨ witɨ́ siyɨ́ apɨ ná mɨweŋɨnigɨnɨ.

⁸ Dɨ, kórɨ̀ àruka ɨ̀ ledhé tá àyɨkya kìní dóro dri gò, ɨ̀ dré apfòzo mbàle lòꞌwa ꞌa dóro. Àlo nɨ ꞌa lòꞌwa nyadhɨ-àlo-drì-mudrí, àzya nɨ nyadhɨ-na, àzya nɨ nyadhɨ-nzi.»

⁸ Ámɨ wí xwɨ́á naŋɨ́ e wiáróɨ́yɨ́ píránɨŋɨ́ nerápɨrɨ xwé nerɨ ná nɨkɨkɨreánɨrɨ́ná wí xwé onɨmiápɨ nɨwerɨ wí xwé obaxɨ́ nɨwerɨ wí aga dɨŋɨ́ nɨmorɨ ɨ́á mɨropaxɨ́ weŋɨnigɨnɨ.” nurɨrɨ

⁹ Yésu gò tàá dhɨ: «Dhya ángùdhi adrélépi bíbhálé ɨ́be tà yìzo dhɨ kòyi!»

⁹ ámɨ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Seyɨ́né witɨ́ siyɨ́ nánɨ nionɨ ewayɨ́ xwɨyɨ́á rɨ́á apɨ nánɨ arɨ́á ókiarɨ́ nɨmónɨ́poyɨ.” urɨŋɨnigɨnɨ.

¹⁰ Àmvolásà dhɨ, Yésu dré tá adréràꞌa kalóma dhɨ ꞌá dhɨ, akódhɨ nɨ lebèbhá mudrí-drì-rì dhɨ ɨ túmä́ní móndyá adrébhá tá àyɨ kɨ kɨmó akódhɨ làga dhɨ ɨ́be dhɨ, ɨ̀ dré alɨ̀zo akódhɨ nɨ lizí pɨ́dhɨ́gó dré adrélé pɨ̀le dhɨ kɨ tà sè.

¹⁰ Idáná o xegɨ́pɨ ŋweaŋáná wiepɨsarɨŋowa wé wúkaú sɨkwɨ́ waú tɨ́nɨ ámá wí xɨ́o tɨ́nɨ emearɨgɨ́áyɨ́ tɨ́nɨ wigɨ́pɨ ewayɨ́ xwɨyɨ́á xɨ́o rɨ́ɨ́pɨ nánɨ yarɨŋɨ́ wiarɨ́ná

¹¹ Dɨ dré logózóá àyɨ dré dhɨ: «Gìká fè àmɨ dré tògyá áyɨ Òpɨ̀ nɨ tà lùzu ró dhɨ nɨ nìzo. Dɨ, móndyá kɨvɨ̀ na dhɨ ɨ dré dhɨ, má adré tà títí dhɨ kɨ ta pɨ́dhɨ́gó sè,

¹¹ o re urɨŋɨnigɨnɨ, “Xwɨyɨ́á Gorɨxo seyɨ́né xɨ́o xegɨ́ xwioxɨ́yo mɨmeámɨ́ nerɨ seameŋweanɨ́a nánɨ eŋíná dánɨ ínɨmɨ imónɨŋɨ́pɨ nionɨ rɨxa wɨ́á searókiamoarɨŋɨnɨ. E nerɨ aiwɨ ámá nionɨ dɨŋɨ́ mɨnɨkwɨ́ró wigɨ́ dɨŋɨ́ tɨ́nɨ néra warɨgɨ́áyo nionɨ uréwapɨyarɨ́ná mɨ́kɨ́pɨ arɨ́á mɨní ewayɨ́ xwɨyɨ́á rarɨŋápɨnɨ arɨ́á niarɨŋoɨ.

¹² kɨtswálé:

¹² Ayɨ́ rɨpɨ nánɨ ewayɨ́ xwɨyɨ́ánɨ urarɨŋɨnɨ. Gorɨxoyá xwɨyɨ́á wɨ́á rókiamoagɨ́ Aisaiaoyɨ rɨnɨŋo ámá nionɨ dɨŋɨ́ mɨnɨkwɨ́ró wigɨ́ dɨŋɨ́ tɨ́nɨ néra warɨgɨ́áyɨ́ nánɨ eŋíná nɨrɨrɨ rɨ́wamɨŋɨ́ re eaŋɨnigɨnɨ, ‘Ámá ayɨ́ wigɨ́ uyɨ́niɨ́ yarɨgɨ́ápɨ rɨ́wɨ́mɨnɨ mamóánáyɨ́ Gorɨxo yokwarɨmɨ́ wiinɨgɨnɨrɨ ewayɨ́ xwɨyɨ́á arɨ́á nɨwirɨ́ná arɨ́á nɨwiro aiwɨ nɨjɨ́á mimónɨ́ ero sɨŋwɨ́ nɨwɨnɨrɨ́ná sɨŋwɨ́ nɨwɨnɨro aiwɨ dɨŋɨ́ mɨmó ero epɨ́rɨ nánɨ ewayɨ́ xwɨyɨ́ánɨ urɨnɨ́árɨnɨ.’ Aisaiao eŋíná rɨ́wamɨŋɨ́ e eaŋɨ́pɨ tɨ́nɨ xɨxenɨ nionɨ xɨxenɨ e yarɨŋɨnɨ.” urɨŋɨnigɨnɨ.

¹³ Dɨ Yésu gò tàá àyɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ nì tsì pɨ́dhɨ́gó kòdhɨ nɨ àndu ko? Mɨ̀ nɨ dɨ pɨ́dhɨ́gó àruka títí dhɨ kɨ àndu ni ngɨ́nɨngɨ́nɨ ró?

¹³ O ámɨ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Soyɨ́né ewayɨ́ xwɨyɨ́á nionɨ rɨ́ápɨ sɨnɨ majɨ́á rimónɨŋoɨ? Ewayɨ́ xwɨyɨ́á apɨ nɨjɨ́á mimónɨpa nerɨ́náyɨ́, ewayɨ́ xwɨyɨ́á nionɨ rarɨŋá nɨpɨnɨ arɨge nerɨ nɨjɨ́á imónɨpɨ́rɨ́árɨnɨ? Mɨ́kɨ́pɨ áwaŋɨ́ osearɨmɨnɨrɨ rarɨŋɨnɨ.

¹⁴ Agó adrélépi kórɨ̀ rɨ nda adré Gìká nɨ kúlí rɨ kòdhya.

¹⁴ Ámá witɨ́ siyɨ́ wiároarɨŋoyɨ́ xwɨyɨ́á Gorɨxo nánɨ wáɨ́ nemerɨ urɨmearɨŋónɨŋɨ́ imónɨnɨ.

¹⁵ Móndɨ́ àruka ɨ̀ adré kúlí nda nɨ kaꞌì ngóró kórɨ̀ rɨ̀le ledhélé láti mìle nda ɨ tɨ́nɨ. Ɨ̀ kòyi kúlí nda dre dhɨ, Sàtánà adré ndɨrɨ atsálé kúlí rɨ̀le nda nɨ tɨngá àyɨ kɨ togó lésè.

¹⁵ Ámá wí witɨ́ siyɨ́ óɨ́pá tɨ́nɨ piéróɨ́pɨ iŋɨ́ nɨbɨrɨ manarɨŋɨ́yɨ́nɨŋɨ́ imónɨnɨ. Ayɨ́ xwɨyɨ́á Gorɨxo nánɨ arɨ́á wíɨ́ápɨ Seteno ayɨ́ Gorɨxo nánɨ dɨŋɨ́ mopɨ́rɨxɨnɨrɨ aŋɨ́nɨ nɨbɨrɨ pɨ́rɨpɨ́rɨ́ nɨwirɨ emɨ mɨmeámɨ́ yarɨŋɨ́rɨnɨ.

¹⁶ Móndɨ́ àruka ɨ̀ adré Gìká nɨ kúlí kaꞌì ngóró kórɨ̀ rɨ̀le ledhélé bvò kɨ́rà ro dhɨ dri nda ɨ tɨ́nɨ. Ɨ̀ kòyi kúlí nda dre dhɨ, ɨ̀ adré ndɨrɨ kaꞌìá arɨ́ sè.

¹⁶ Ámá ámɨ wí witɨ́ siyɨ́ sɨ́ŋá ínɨmɨ yapɨnɨŋáná seáyɨ e xwɨ́á onɨmiápɨ eŋáná wiáróɨ́yɨ́nɨŋɨ́ imónɨnɨ. Ayɨ́ xwɨyɨ́á Gorɨxo nánɨ arɨ́á nɨwiróná yayɨ́ nɨwinɨrɨ nɨxɨ́danɨro yarɨ́ná

¹⁷ Dɨ, ɨ̀ dré adrélé kúlí nda nɨ tayɨ́ adrélé tɨ̀le àyɨ kɨ togó na ko dhɨ sè dhɨ, ɨ̀ adré ngbà ꞌí tròle rúá lókyá tsà sè. Dɨ kàdré tà ɨ̀ dré adrézó kɨzà nya ásà dhɨ ꞌɨ yà, ngalè tà adrézó àyɨ kɨ mì pfo kúlí nda nɨ tà sè dhɨ ꞌɨ yà dhɨ, ɨ̀ adré àyɨ kɨ tà kaꞌìkaꞌì nda nɨ tayɨ́ mbèlè.

¹⁷ xwɨyɨ́á ná ínɨmɨ pɨpɨŋɨ́nɨŋɨ́ mɨwárɨŋagɨ nánɨ anɨŋɨ́ xɨ́darɨgɨ́ámanɨ. Xwɨyɨ́á Gorɨxo nánɨ xɨ́danɨro yarɨŋagɨ́a nánɨ ámá wí nɨbɨro nepa eŋɨ́ neánɨro rɨ́a xɨ́darɨŋoɨnɨrɨ iwamɨ́ó nɨwíwapɨyirɨ xeanɨŋɨ́ wikeáráná apaxɨ́ mé pɨ́nɨ wiárarɨgɨ́árɨnɨ.

¹⁸ Móndɨ́ àruka ɨ̀ adré Gìká nɨ kúlí kaꞌì ngóró kórɨ̀ rɨ̀le ledhélé kùtsí kòfalé nda ɨ tɨ́nɨ. Ɨ̀ kòyi kúlí nda dre dhɨ,

¹⁸ Ámá ámɨ wí witɨ́ siyɨ́ emɨ́ pɨpɨŋɨ́ arɨ́kiárɨnɨŋe wiáróɨ́yɨ́nɨŋɨ́ imónɨnɨ. Ayɨ́ enɨ xwɨyɨ́á Gorɨxo nánɨ arɨ́á nɨwiro aiwɨ

¹⁹ tà bvò kòndɨ àdhya adrébhá àyɨ kɨ togó ꞌo lanzìle dhɨ ɨ, ngá lovó adrélépi àyɨ kɨ lɨtɨ́ dhɨ, ɨ̀ndɨ̀ lovó kònzɨ twátwa dhɨ ɨ̀ adré fɨ̀le àyɨ kɨ togó na kúlí nda nɨ amó gò, dré adrézó lòꞌwa ꞌa ko.

¹⁹ amɨpí xwɨ́áyo dáŋɨ́ nánɨ dɨŋɨ́ obɨbaxɨ́ nɨmoro ‘Amɨpí wí nionɨ mɨnɨmúropa oninɨ.’ nɨyaiwiro amɨpí wí nánɨ ‘Arɨge nímeanɨ́árɨ́anɨ?’ nɨyaiwia nurɨ́náyɨ́ witɨ́ emɨ́ nerápɨrɨ xeŋwɨrárarɨŋɨ́ yapɨ nimónɨro aiwá ná mɨkɨkɨreánarɨŋɨ́yɨ́ yapɨ imónarɨgɨ́árɨnɨ.

²⁰ Dɨ, móndɨ́ àruka ɨ̀ adré àyɨkya Gìká nɨ kúlí kaꞌì ngóró kórɨ̀ rɨ̀le ledhélé kìní dóro dri nda ɨ tɨ́nɨ. Àyɨ nda ɨ̀ kòyi kúlí nda dre dhɨ, ɨ̀ adré kaꞌìá gò, ɨ̀ dré adrézó lòꞌwa ꞌa dóro. Àlo nɨ adré lòꞌwa ꞌa nyadhɨ-àlo-drì-mudrí, àzya nɨ nyadhɨ-na, àzya nɨ kó nyadhɨ-nzi.»

²⁰ Ámá ámɨ wí witɨ́ siyɨ́ xwɨ́á naŋɨ́ imónɨŋe wiáróɨ́yɨ́nɨŋɨ́ imónɨnɨ. Ayɨ́ xwɨyɨ́á Gorɨxo nánɨ arɨ́á nɨwiro dɨŋɨ́ nɨkwɨ́roro píránɨŋɨ́ nɨxɨ́dɨróná witɨ́ siyɨ́ aiwá ná wí xwé onɨmiápɨ werɨ wí xwé obaxɨ́ werɨ wí aga dɨŋɨ́ nɨmorɨ ɨ́á mɨropaxɨ́ werɨ yarɨŋɨ́yɨ́nɨŋɨ́ imónɨnɨ.” Ewayɨ́ xwɨyɨ́á mɨ́kɨ́pɨ nánɨ áwaŋɨ́ e urɨŋɨnigɨnɨ.

²¹ Yésu gò tàá àyɨ dré dhɨ: «À adré gà tsì tálà dhɨ bhàle lɨ̀drɨ́ zàna yà, kó ngalè lángá zàna yà dhɨ be? Tàdzí ko! À adré zakó dhɨ̀á bhàle zá kuru mɨ́sá drìna.

²¹ O wiepɨsarɨŋowa “Ámá ayo anɨŋɨ́ yumɨ́í winɨ́árɨnɨ.” yaiwipɨ́rɨxɨnɨrɨ sɨnɨ ewayɨ́ xwɨyɨ́á nánɨ áwaŋɨ́ nurɨrɨ́ná re urɨŋɨnigɨnɨ, “ ‘Ámá ramɨxɨ́ nɨmɨxárómáná sɨxɨ́ xwé wá nɨmearɨ upɨxákwiárɨpɨ́rɨxɨnɨ.’ rɨyaiwiarɨŋoɨ? ‘Pieŋɨ́ íkwiaŋwɨ́yo ínɨmɨ tɨpɨ́rɨxɨnɨ.’ rɨyaiwiarɨŋoɨ? Oweoɨ, íkwiaŋwɨ́yo sɨŋánɨŋɨ́ e tarɨgɨ́árɨnɨ.” nurɨrɨ

²² Tàko ko, à nɨ tà títí zùle zùzù dhɨ kɨ tadhá ngádra ꞌá. À nɨ kpà tà títí lùzu ró dhɨ kɨ ꞌo apfòle ngádra ꞌá.

²² re urɨŋɨnigɨnɨ, “Xwɨyɨ́á eŋíná dánɨ Gorɨxo xɨ́o xegɨ́ xwioxɨ́yo mɨmeámɨ́ nerɨ seameŋweanɨ́a nánɨ ínɨmɨ imónɨŋɨ́pɨranɨ, amɨpí pɨ́nɨ́ imónɨŋɨ́pɨranɨ, nɨpɨnɨ sɨŋánɨ imónɨnɨ́árɨnɨ.

²³ Dhya ángùdhi adrélépi bíbhálé ɨ́be tà yìzo dhɨ kòyi!»

²³ Xwɨyɨ́á nionɨ seararɨŋápɨ nánɨ arɨ́á ókiarɨ́ nɨmónɨ́poyɨ.” nurɨrɨ

²⁴ Gò tàá àyɨ dré dhɨ: «Lè mɨ̀ kàdré tà mɨ̀ dré adrélé yìle dhɨ kɨ kisù dóro! Mɨ̀ kàdré tà yi dóro dhɨ, Gìká nɨ àmɨ kɨ fe adrélé tà nda kɨ àndu ni dóro lavúlé. A nɨ ndɨ̀ndɨ̀ tà mɨ̀ dré nìle nda kɨ drì tɨmbà.

²⁴ — ausente —

²⁵ Tàko ko, dhya ángùdhi tà nìlepi bǐ dhɨ dré dhɨ, à nɨ tà dré nìle nda kɨ drì tɨmbà. Dɨ, dhya ángùdhi tà nìlepi ko dhɨ dré dhɨ, à nɨ ndɨ̀ndɨ̀ tà tsà dré nìle dhɨ nɨ tɨngá.»

²⁵ — ausente —

²⁶ Yésu gò tàá dhɨ: «Gìká nɨ Òpɨ̀ sù ngóró kórɨ̀ dhya àlo dré rɨ̀le bvò dri dhɨ tɨ́nɨ.

²⁶ O sɨnɨ ámá e ŋweagɨ́á nɨyonɨ xwɨyɨ́á Gorɨxo xwioxɨ́yo mɨmeámɨ́ nerɨ umeŋweanɨ́a nánɨpɨ nurɨrɨ́ná ámɨ ewayɨ́ xwɨyɨ́á bɨ nurɨrɨ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Gorɨxo xɨ́o xegɨ́ xwioxɨ́yo mɨmeámɨ́ nerɨ seameŋweanɨ́ápɨ re imónɨnɨ. Ámá wo omɨŋɨ́yo nánɨ nurɨ witɨ́ siyɨ́ nɨwiáróa núɨsáná

²⁷ Dhya nda kàdré ayílé ngátsi sè yà, kó ngalè kàdré ngàle kìtú sè yà dhɨ, kórɨ̀ nda adré apfòle mbàle, tágba dhya nda dré nìzoá ngalè tà nda adré ru ꞌo ngɨ́nɨ ya dhɨ ko dhɨ.

²⁷ sá werɨ wiápɨ́nɨmearɨ yarɨ́ná witɨ́ siyɨ́ rɨxa nerápɨrɨ xwé nerɨ o ‘Arɨge nerápɨrɨ rɨ́a peyarɨnɨ?’ yaiwiarɨ́ná

²⁸ Bvò nda nɨ tàndɨ adré kórɨ̀ nda nɨ ꞌo adrélé lòꞌwa ꞌa dhɨ nɨ̀. Kórɨ̀ nda adré rè zyà apfòle mbɨ̀ ro gò, drì nɨ dré adrézó pfòle gò, dré adrézó lòꞌwa ꞌa.

²⁸ xegɨ́pɨ xwɨ́áyo dánɨ nɨpeyirɨ ɨwɨ́ niga nɨyirɨ siyɨ́ nerɨ ná nɨkɨkɨreága nɨpeyirɨ

²⁹ Lòꞌwa nda ɨ̀ kòka dre dhɨ, dhya nda adré méngerè adó adrézó lwàá. Tàko ko, lókyá adrézó lòꞌwa nda kɨ akónà dhɨ kɨtswá dre.»

²⁹ yóɨ́ éáná rɨxa mipaxɨ́ eŋagɨ nɨwɨnɨrɨ́ná kirá nɨmearɨ mɨwákwímɨ́ yarɨŋɨ́rɨnɨ.” urɨŋɨnigɨnɨ. Gorɨxo xegɨ́ xwioxɨ́yo mɨmeámɨ́ nerɨ umeŋweanɨ́ápɨ axɨ́pɨ iwamɨ́ó nerɨ́ná ayɨ́ dɨŋɨ́ “Arɨge nerɨ́ná xwé imónɨnɨ́árɨnɨ?” nɨyaiwiro aiwɨ “Xegɨ́pɨ xwé imónɨnɨ́árɨnɨ.” oyaiwípoyɨnɨrɨ nánɨ e urɨŋɨnigɨnɨ.

³⁰ Yésu gò tàá dhɨ: «Má nɨ kɨtswá Gìká nɨ Òpɨ̀ nɨ tà tadhá àdho ngá rú? Kó ngalè, má nɨ tà nɨ nɨ tadhá kúlí alaala ángùdhi sè?

³⁰ Ámɨ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Pí pí ewayɨ́ xwɨyɨ́á nɨrɨrane Gorɨxo xwioxɨ́yo mɨmeámɨ́ nerɨ neameŋweanɨ́ápɨ nánɨ ranɨ́wɨnɨ?

³¹ Òpɨ̀ nda sù ngóró mùtádì lòꞌwa tɨ́nɨ. Lòꞌwa nda konyókonyó mvá lavúlé lòꞌwa àruka títí adrélé rɨ̀le bvò dri dhɨ ɨ rúsè.

³¹ O nɨbɨrɨ neameŋweanɨ́ápɨ masɨté aiwá siyɨ́nɨŋɨ́ imónɨnɨ. Masɨté aiwá siyɨ́ nurɨrɨ́ná aga onɨmiápia wiároarɨgɨ́a aiwɨ

³² Dɨ, à kàdré lòꞌwa nda nɨ rɨ dhɨ, adré ɨ́na apfòle mbàle atsálé kàdrɨ̀ ngá àruka títí adrélé kidhílé amvú ꞌá dhɨ kɨ lavú. Adré mbàle áyɨ kólá kɨ lebhé ɨ́ rúsè kàdrɨ̀kàdrɨ̀ gò, àrɨ́ ɨ̀ dré adrézó bhà si drìlána lɨ́ndrɨ́ nɨ nɨ tà sè.»

³² nerápɨmáná xwé nerɨ aiwá nɨ́nɨ negɨ́ omɨŋɨ́yo yarɨŋɨ́pimɨ seáyɨ e nɨmúrorɨ reŋɨ́ sepiá wiexáráráná iŋɨ́ nɨbɨrɨ yéwɨ́ ínɨrɨwámɨnɨ tarɨŋɨ́rɨnɨ.” urɨŋɨnigɨnɨ. Ayɨ́ “Iwamɨ́óyɨ́ nene onɨmiápɨ nerɨ aiwɨ rɨ́wéná ámá xwé obaxene Gorɨxo neameŋweanɨ́árɨnɨ.” oyaiwípoyɨnɨrɨ e urɨŋɨnigɨnɨ.

³³ Dɨ Yésu adré tá Gìká nɨ kúlí tadhá àyɨ dré kúlí alaala bǐ làsú be kònɨ̀nɨ dhɨ ɨ sè, tsàle ɨ̀ dré kɨtswázó tà nda kɨ àndu ni bwà ko dhɨ na.

³³ Xwɨyɨ́á Gorɨxo xwioxɨ́yo mɨmeámɨ́ nerɨ umeŋweanɨ́ápɨ nánɨ nurɨrɨ́ná ámá ayɨ́ arɨ́á wipaxɨ́pɨ tɨ́nɨ xɨxenɨ ewayɨ́ xwɨyɨ́á obaxɨ́ axɨ́pɨ́nɨŋɨ́ imónɨŋɨ́ nura nurɨ

³⁴ Adré tá tà àlo tadhá àyɨ dré kúlí alaala àko dhɨ ko. Dɨ, ɨ̀ dré adréràꞌa lebèbhá nɨ ɨ́be àyɨ pátí dhɨ ꞌá dhɨ, adré tá ɨ́na tà títí nda kɨ àndu ngɨ àyɨ dré.

³⁴ sɨŋánɨ áwaŋɨ́ bɨ murɨ́ ewayɨ́ xwɨyɨ́ánɨ nura nurɨ aiwɨ wiepɨsarɨŋowa tɨ́nɨnɨ nɨŋwearɨ́ná ewayɨ́ xwɨyɨ́á xɨ́o urarɨŋɨ́ mɨ́kɨ́pɨ nánɨ áwaŋɨ́ urayiŋɨnigɨnɨ.

³⁵ Kìtú nda nɨ ɨ̀ndró sè dhɨ, Yésu dré tàzoá áyɨ lebèbhá ɨ dré dhɨ: «Mà kòzya tä́pä́ríandre nɨ taꞌá na.»

³⁵ O ewayɨ́ xwɨyɨ́á nura núɨsáná sɨ́ápɨ tɨ́nɨ axíná xegɨ́ wiepɨsarɨŋowamɨ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Ipíyo jɨ́arɨwámɨnɨ oxemoaneyɨ.” uráná

³⁶ Dɨ akódhɨ nɨ lebèbhá nda ɨ̀ kòtombà bwátù dré tá adrézó lána dhɨ na dre dhɨ, ɨ̀ dré móndyá zyandre nda kɨ tayɨ́zó gò, kɨdhózó adrélé zyàle taꞌá na. Bwátù àruka ɨ̀ adré tá kpà zyàle túmä́ní àyɨ ɨ́be.

³⁶ awa ámá obaxɨ́ e awí eánɨgɨ́áyo pɨ́nɨ nɨwiárɨmɨ ewé Jisaso éɨ́ nɨŋwearɨ e dánɨ pɨ́né uréwapɨyarɨŋɨ́pámɨ enɨ nɨpɨxemoánɨro Jisaso tɨ́nɨ nuro ewé wí enɨ awa tɨ́nɨ warɨ́ná re eŋɨnigɨnɨ.

³⁷ Gbǎ kòdhwa, lyǎandre gú dhɨ dré ngàzo adrélé vìle tä́pä́ríandre nda mi. Yǐ adrélépi longálé dhɨ dré adrézó lodàle bwátù na gò, bwátù nda dré adrézó ꞌòle arɨ́lé.

³⁷ Rɨ́wɨpí bɨrɨ iniɨgɨ́ enɨ imeamɨ́kwɨ́ erɨ nerɨ́ná ewéyo mɨmeámɨ́ yarɨ́ná ewéyo iniɨgɨ́ rɨxa nɨróga wiápɨ́nɨmeaarɨŋagɨ nɨwɨnɨro

³⁸ Dɨ, Yésu adré tá ɨ́na ayí ko àmvòràmvò kùsé dri. Gò akódhɨ nɨ lebèbhá nda ɨ̀ dré akódhɨ nɨ torózó, tàzoá drá dhɨ: «Tadhálépi, mà adré dràle! Tà nda tsì tà tàko ꞌɨ mɨ́ dré?»

³⁸ Jisaso ewé íkwémɨŋɨ́mɨnɨ íkwiaŋwɨ́yo sá weŋomɨ saiwiárɨ́ nɨwiro re urɨgɨ́awixɨnɨ, “Nearéwapɨyarɨŋoxɨnɨ, none rɨxa iniɨgɨ́ namianɨrɨ yarɨŋwáyoɨ! Joxɨ dɨŋɨ́ nɨmorɨ rɨweŋɨnɨ?” uráná

³⁹ Dɨ Yésu dré ngàzo lɨgɨ́lé lyǎandre nda dri, tàzoá tä́pä́ríandre nda dré dhɨ: «Mɨ́ kɨkɨ́ mɨ adrélé kɨ́rɨ!» Lyǎandre nda dré rɨ̀zo adrélé kɨ́rɨ gò, ngá dré gòzo bhùle ndiii.

³⁹ o nɨwiápɨ́nɨmearɨ re eŋɨnigɨnɨ. “Rɨ́wɨpí samɨŋɨ́ oweárɨnɨ.” rɨrɨ “Iniɨgɨ́ imeamɨ́kwɨ́ yarɨŋɨ́pɨ enɨ samɨŋɨ́ oweárɨnɨ.” rɨrɨ éáná apaxɨ́ mé rɨ́wɨpí samɨŋɨ́ werɨ iniɨgɨ́ enɨ samɨŋɨ́ werɨ yáráná

⁴⁰ Dɨ Yésu dré tàzoá áyɨ lebèbhá ɨ dré dhɨ: «Mɨ̀ adré ngá ro àdho tà sè? Àmɨ dhu rè tà kaꞌìkaꞌì àko?»

⁴⁰ re urɨŋɨnigɨnɨ, “Soyɨ́né pí nánɨ wáyɨ́ seainarɨnɨ? Dɨŋɨ́ mɨnɨkwɨ́ropa nero nánɨ wáyɨ́ rɨseainarɨnɨ?” urɨ́agɨ

⁴¹ Tirì dré gàzo àyɨ léna bǐ gò, ɨ̀ dré adrézó lizíá àyɨ kòfalésè dhɨ: «Dhya kòndɨ tá ɨ́na àdhi ꞌɨ, ndɨ̀ndɨ̀ lyǎandre ɨ tä́pä́ríandre be dhɨ ɨ̀ dré adrézó akódhɨ nɨ kúlí kaꞌì ꞌòle nɨ?»

⁴¹ awa óɨ́ nikárɨnɨro nánɨ wigɨ́pɨ re rɨnɨgɨ́awixɨnɨ, “Pí ámáorɨ́anɨ? Imɨŋɨ́ tɨ́nɨ iniɨgɨ́ tɨ́nɨ o ráná arɨre ámánɨŋɨ́ arɨ́á nɨwirɨ samɨŋɨ́ rɨ́a weŋoɨ?” rɨnɨgɨ́awixɨnɨ.

Marcos 4

Atalhos do teclado

Ler em outra tradução

Comparar com outra