1 Роздуми Етана-езрахітянина.
2 Про милість Господа повіки співатиму,
3 Кажу-бо я: навіки поставлена милість,
4 «Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм,
5 навіки утверджу насіння Твоє,
6 І небеса прославлять чудеса Твої, Господи,
7 Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом?
8 Бог трепетно вшанований на великій раді святих
9 Господи, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти?
10 Ти пануєш над розбурханим морем;
11 Ти вразив Раава, немов убитого в бою;
12 Твої небеса і земля Твоя;
13 Ти створив північ і південь;
14 Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна,
15 Правда й справедливість – основа Твого престолу,
16 Блаженний народ, що знає звук сурми –
17 Іменем Твоїм веселяться цілий день
18 Бо окраса їхньої міці – Ти,
19 Адже від Господа – щит наш,
20 Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи:
21 Я знайшов Давида, раба Мого,
22 Рука Моя підтримає його,
23 Не здолає його ворог,
24 Пошматую перед ним усіх ворогів його
25 Вірність і милість Моя з ним,
26 Покладу його руку на море,
27 Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько,
28 Я зроблю його первістком,
29 Повіки берегтиму милість Мою до нього,
30 Продовжу насіння його навіки,
31 Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій
32 якщо статутами Моїми знехтують
33 то Я жезлом покараю беззаконня їхні
34 Але милості Моєї не відійму від нього
35 Не збезчещу Завіт Мій
36 Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю,
37 Насіння його повік перебуватиме,
38 як той місяць – свідок вірний на хмарах –
39 Але Ти знехтував, відкинув,
40 Ти зневажив Завіт із рабом Своїм,
41 Ти зруйнував усі огорожі його,
42 Грабують його всі, хто проходить дорогою;
43 Ти підніс правицю супротивників його,
44 Ти повернув назад вістря його меча
45 Ти поклав край його величі
46 Ти скоротив дні юності його,
47 Доки, Господи, ховатися будеш? Чи назавжди?
48 Згадай, яке швидкоплинне життя моє!
49 Чи може хто жити й не побачити смерті?
50 Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю,
51 Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх,
52 як безчестять вороги Твої, Господи,
53 Благословенний Господь повіки!