1 Псалом Асафів.
2 А в мене ледь не похитнулися мої ноги,
3 коли я позаздрив нерозумним,
4 Адже немає в них страждань до самої смерті
5 Вони вільні від тягарів людських,
6 Тому пиха вкрила їм шию намистом,
7 Вирячилися від жиру їхні очі –
8 Глузують і говорять злісно,
9 На небеса зазіхають вуста їхні,
10 Тому туди ж народ Його звертається,
11 Вони говорять: «Як дізнається Бог?
12 Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні
13 Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце
14 Я був уражений картанням цілий день
15 Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!»,
16 І роздумував я, щоб пізнати це,
17 Аж поки не увійшов я до святилища Божого
18 Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких
19 Як несподівано вони перетворилися на руїну,
20 Як сновидіння зникає після пробудження,
21 Коли ж серце моє гарячилося
22 тоді я був невігласом і нерозумним,
23 Та я завжди з Тобою:
24 Ти ведеш мене Своєю порадою,
25 Хто є в мене на небі, крім Тебе?
26 Виснажилося моє тіло й моє серце,
27 Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть;
28 А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога;