1 Благослови, душе моя, Господа!
2 Він огортається світлом, немов шатами;
3 закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць.
4 Він робить Своїми посланцями вітри,
5 Він заклав землю на її основах,
6 Ти вкрив її безоднею, мов одягом,
7 та від грізного крику Твого побігли вони,
8 Піднялися були в гори вони
9 Ти поклав межу, яку вони не перейдуть,
10 Ти посилаєш води джерела в річища,
11 напувають усіх звірів польових;
12 При водах тих живуть птахи небесні,
13 Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх.
14 Ти вирощуєш траву для худоби
15 і вино, що серце людське веселить,
16 Насичуються дерева Господні,
17 Там птахи в’ють гнізда,
18 Високі гори диким козлам належать,
19 Він створив місяць, щоб час визначати;
20 Ти наводиш темряву, і настає ніч,
21 Молоді леви ричать за здобиччю,
22 Сходить сонце – вони збираються разом
23 Людина виходить на свою працю
24 Які численні діяння Твої, Господи!
25 Ось море велике й просторе,
26 Там ходять кораблі,
27 Усі вони очікують від Тебе,
28 Ти даєш їм – вони приймають,
29 Сховаєш обличчя Своє –
30 Пошлеш духа Свого –
31 Нехай буде слава Господня навіки,
32 Він погляне на землю, і вона затремтить;
33 Я співатиму Господевіусе життя моє;
34 Нехай буде приємним Йому мій роздум:
35 Нехай згинуть грішники із землі