1 Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль.
2 Господи, почуй мою молитву,
3 Не ховай від мене Твого обличчя
4 Бо дні мої щезли, мов дим,
5 Немов витоптана трава, висохло серце моє,
6 Від голосу мого зітхання
7 Я уподібнився до сича в пустелі,
8 Не сплю, став наче птах,
9 Щодня вороги мої ганьблять мене,
10 Я їм попіл замість хліба
11 через гнів Твій і лють,
12 Дні мої – немов нахилена тінь,
13 А Ти, Господи, житимеш повіки,
14 Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном,
15 Адже слуги Твої уподобали навіть каміння його,
16 Тоді будуть боятися народи імені Господа,
17 Бо відбудує Господь Сіон,
18 Зглянеться на молитву нужденних
19 Нехай записано це буде для прийдешнього покоління,
20 Бо Він поглянув із висот святині Своєї,
21 щоб почути стогони в’язня
22 щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа
23 коли зберуться народи й царства разом,
24 Він виснажив силу мою в дорозі,
25 Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх,
26 На початку Ти заклав основи землі,
27 Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди;
28 Але Ти – Той самий,
29 Сини рабів Твоїх житимуть,