1 Одного разу, коли Ісус знаходився біля озера Генезарет і натовп людей тиснувся до Нього, аби слухати Слово Боже,
2 Він побачив два човни, що стояли біля берега. А рибалки, вийшовши з них, чистили сіті.
3 Ісус увійшов до одного з човнів, який належав Симонові, попросив його відплисти трохи від берега й, присівши, навчав людей із човна.
4 Коли ж закінчив говорити, сказав Симонові:
5 Симон сказав у відповідь:
6 Зробивши це, піймали так багато риби, що сіті почали рватись.
7 Вони покликали й своїх товаришів з іншого човна, щоб прийшли допомогти їм. Ті прийшли й наповнили рибою обидва човни так, що вони стали потопати.
8 Побачивши це, Симон Петро припав до колін Ісуса та промовив:
9 Адже страх охопив його й усіх, хто був із ним, від такої кількості спійманої риби,
10 а також Якова та Івана, синів Зеведеєвих, котрі були спільниками Симона.
11 Витягнувши човни на берег, вони залишили все та пішли за Ним.
12 Коли Ісус перебував в одному місті, прийшов до нього чоловік, що був увесь покритий проказою. Побачивши Ісуса, він впав долілиць та просив Його, кажучи:
13 Ісус простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив:
14 Ісус наказав йому:
15 Однак звістка про Ісуса розходилася ще більше, і багато людей приходило до Нього послухати та отримати зцілення від своїх хвороб.
16 Він же відходив у пустелю та молився там.
17 Одного дня, коли Ісус навчав людей, були там фарисеї та вчителі Закону, що прийшли з усіх сіл Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалима; і сила Господня була з Ним, щоби зцілювати,
18 І ось декілька людей принесли на носилках паралізованого та хотіли внести його й поставити перед Ісусом.
19 Не маючи можливості внести його через натовп, вони залізли на дах та спустили його разом із носилками через отвір у покрівлі на середину, прямо перед Ісусом.
20 Побачивши їхню віру, Він промовив: «Друже, прощаються тобі гріхи твої!»
21 Книжники та фарисеї почали розмірковувати кажучи: «Хто Він такий, що богохульствує? Хто може прощати гріхи, окрім Самого Бога?»
22 Але Ісус, знаючи їхні думки, відповів: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?
23 Що легше сказати: „Прощаються тобі гріхи твої!“ чи „Встань і ходи!“?
24 Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І промовив до паралізованого: «Кажу тобі: встань, візьми свої носилки та йди додому!»
25 Той відразу ж встав перед ними, узяв те, на чому лежав, і пішов додому, прославляючи Бога.
26 Усіх охопив подив, і почали прославляти Бога. Сповнені страхом, вони говорили: «Дивовижні речі ми бачили сьогодні!»
27 Після цього Ісус вийшов та побачив митника, на ім’я Левій, що сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!»
28 Залишивши все, той піднявся й пішов за Ісусом.
29 І влаштував Йому Левій у своєму домі велику гостину; там було багато митників та інших, що сиділи з Ісусом за столом.
30 А фарисеї та книжники нарікали, кажучи Його учням:
31 Ісус же відповів їм:
32 Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
33 Тоді вони сказали Йому:
34 Ісус відповів:
35 Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді поститимуть у ті дні.
36 Він розповів їм притчу:
37 Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве їх і виллється, а бурдюки пропадуть.
38 Але молоде вино треба вливати в нові бурдюки.
39 І ніхто, випивши старого вина, не захоче молодого, бо каже: «Старе краще!»