1 Ісус же пішов на Оливну гору.
2 Рано-вранці Він знову прийшов у Храм, і всі люди посходилися до Нього. Він сів і почав їх навчати.
3 Книжники та фарисеї привели жінку, яку спіймали під час перелюбу. Її поставили перед народом
4 і сказали Ісусові:
5 Мойсей у Законі звелів нам побивати таких камінням. А Ти що скажеш?
6 Вони запитали це, щоб спіймати Його й мати підставу звинуватити Його.
7 Оскільки вони продовжували Його запитувати, Він піднявся й сказав:
8 І знов, схилившись, писав по землі.
9 Почувши це, вони почали по одному відходити, починаючи від старших і до останніх. Залишилися тільки Ісус та жінка, яка стояла посередині.
10 Ісус, підвівшись і не побачивши нікого, лише саму жінку, сказав їй:
11 Вона відповіла:
12 Ісус знову заговорив із ними:
13 Фарисеї сказали Йому:
14 Ісус відповів:
15 Ви судите за людськими мірками, Я ж нікого не суджу.
16 А якщо Я й суджу, Мій суд правдивий, тому що Я не Один, зі Мною Отець, Який послав Мене.
17 У вашому Законі написано, що свідчення двох людей – істинне.
18 Я Сам свідчу про Себе, і про Мене свідчить Отець, Який послав Мене.
19 Тоді вони запитали:
20 Ці слова Він казав, коли навчав у Храмі, біля скарбниці. І ніхто не схопив Його, адже не настав ще Його час.
21 Ісус сказав їм ще раз:
22 Тоді юдеї почали говорити:
23 Він казав їм:
24 Тому Я сказав вам, що ви помрете у ваших гріхах. Якщо не повірите, що Я є,то помрете у ваших гріхах.
25 Вони запитали:
26 Я маю багато про вас сказати й судити, але Той, Хто послав Мене, правдивий, і те, що Я чув від Нього, Я говорю світові.
27 Вони не зрозуміли, що Він говорить їм про Отця.
28 Тоді Ісус сказав їм:
29 Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Він не залишає Мене Самого, бо Я завжди роблю те, що Йому до вподоби.
30 Коли Він це казав, багато хто повірив у Нього.
31 Ісус сказав юдеям, які повірили в Нього:
32 Ви пізнаєте істину, і істина визволить вас.
33 Вони відповіли Йому:
34 Ісус сказав:
35 Раб не залишається в домі навіки, а Син залишається навіки.
36 Тому якщо Син звільнить вас, справді будете вільними.
37 Я знаю, що ви нащадки Авраама, але шукаєте, як вбити Мене, бо не приймаєте Мого Слова.
38 Я кажу вам те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що чули у \+add вашого\+add* батька.
39 Вони відповіли:
40 А тепер ви хочете вбити Мене, Чоловіка, Котрий сказав вам істину, яку Я почув від Бога. Авраам так не робив.
41 Ви чините діла вашого батька.
42 Ісус сказав їм:
43 Чому ж ви не розумієте того, що Я кажу вам? Бо ви не можете слухати Моїх слів.
44 Ваш батько – диявол, і ви прагнете виконувати його волю. Він від початку був убивцею і в істині не встояв, бо в ньому немає істини. Коли він каже неправду, то говорить від себе, бо він брехун і батько неправди.
45 Але Мені не вірите, тому що Я кажу вам істину.
46 Хто з вас може довести Мій гріх? А якщо Я кажу істину, чому ви не вірите Мені?
47 Хто від Бога, той слухає слова Бога. Ви ж не слухаєте Мене тому, що ви не від Бога.
48 Юдеї відповіли Йому:
49 Ісус сказав:
50 Я не шукаю Своєї слави. Є Той, Хто шукає її для Мене. Він і судить.
51 Істинно кажу вам: хто підкоряється Моєму Слову, не побачить смерті повік.
52 Тоді юдеї сказали:
53 Невже Ти більший від нашого батька Авраама, який помер? І пророки померли. Ким Ти Себе вважаєш?
54 Ісус відповів:
55 хоча ви Його не знаєте. Але Я Його знаю, і якщо Я скажу, що не знаю Його, то буду таким же брехуном, як і ви. Але Я Його знаю та підкоряюся Його Слову.
56 Ваш батько Авраам радів, що побачить Мій день. Він побачив і зрадів.
57 Юдеї сказали Йому:
58 Ісус відповів:
59 Тоді вони схопили каміння, щоб закидати Його. Але Ісус скрився й вийшов із Храму.