1 Тоді Пилат наказав узяти Ісуса й бичувати.
2 Воїни сплели вінок із тернини та поклали Йому на голову й одягли Його в багряницю,
3 підходили до Нього й казали: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» І били Його по обличчю.
4 Пилат знову вийшов на двір і сказав юдеям:
5 Коли Ісус вийшов із терновим вінком та зодягнений у багряницю, Пилат сказав їм:
6 Як тільки первосвященники й слуги побачили Його, то закричали:
7 Юдеї відповіли:
8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.
9 Він знов зайшов до преторії і сказав Ісусові:
10 Пилат сказав Йому:
11 Ісус відповів:
12 Відтоді Пилат намагався звільнити Ісуса, але юдеї продовжували кричати:
13 Коли Пилат почув ці слова, він вивів Ісуса й сів на місце судді, що зветься Кам’яний поміст, а єврейською – Гаввата.
14 Це був день Приготування Пасхи, було близько шостої години. Пилат сказав юдеям:
15 Вони закричали:
16 Тоді Пилат віддав Його їм на розп’яття.
17 Несучи Свій хрест, Він прийшов на місце, що називається «місце Черепа» (єврейською – Голгофа).
18 Там Його розіп’яли, а з Ним і двох інших – по одному з обох боків; Ісус був посередині.
19 Пилат звелів зробити напис і прикріпити до хреста. На ньому було написано:
20 Багато юдеїв читали цей напис, бо місце, де був розіп’ятий Ісус, було поблизу міста, а напис був написаний єврейською, латинською та грецькою.
21 Юдейські первосвященники сказали Пилатові:
22 Пилат відповів:
23 Коли солдати розіп’яли Ісуса, вони взяли Його одяг і поділили на чотири частини, по одній для кожного з них. Його сорочку вони також взяли, але сорочка була не зшита, а цільна, зіткана зверху донизу.
24 Тоді вони сказали між собою: «Не будемо її розривати, а киньмо жереб на неї – кому вона дістанеться».
25 Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері, Марія – дружина Клеопова та Марія Магдалина.
26 Коли Ісус побачив там Свою матір та учня, якого Він любив і який стояв поруч із нею, промовив до Своєї матері: «Жінко, ось твій син!»
27 Потім сказав учневі: «Ось твоя мати!» Відтоді учень узяв її до себе.
28 Після цього, знаючи, що тепер усе звершилося, і щоб збулося Писання, Ісус сказав: «Я спраглий!»
29 Там була повна посудина з оцтом. Тож вони змочили губку в оцті, настромили її на стебло гісопу та піднесли до вуст Ісуса.
30 Спробувавши оцту, Ісус сказав: «Звершилося!» І, схиливши голову, віддав духа.
31 Тоді був день Приготування, і юдеї не хотіли, щоб тіла залишалися на хрестах у Суботу, тому що та Субота була великим днем. Тому вони просили Пилата перебити ноги розіп’ятим та зняти їх.
32 Воїни прийшли й перебили ноги першому, а потім і другому, розіп’ятому з Ним.
33 Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже мертвий, і не стали перебивати Йому ніг.
34 Але один із воїнів списом проколов Ісусові бік, і одразу з рани потекли кров і вода.
35 Той, хто бачив це, свідчить, і його свідчення правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.
36 Це сталося, щоб збулося Писання: «Жодна Його кістка не буде зламана».
37 І, знову ж, в іншому місці Писання каже: «Вони будуть дивитися на Того, Кого прокололи».
38 Після цього Йосиф з Ариматеї попросив Пилата віддати йому тіло Ісуса. Йосиф був учнем Ісуса, але таємним, через страх перед юдеями. З дозволу Пилата він прийшов і забрав тіло Ісуса.
39 Разом з Йосифом був і Никодим, який раніше приходив до Ісуса вночі. Никодим приніс суміш смирни й алое, приблизно сто літрів.
40 Узявши тіло Ісуса, вони загорнули його у льняне полотно з пахощами згідно з юдейськими звичаями поховання.
41 На тому місці, де був розіп’ятий Ісус, був сад, а в саду була нова гробниця, у якій нікого ще не було поховано.
42 Оскільки був день Приготування до юдейської Суботи й гробниця була поруч, вони поклали туди Ісуса.