1 Тому, святі брати, учасники небесного покликання, дивіться на Апостола та Первосвященника нашого свідчення – Ісуса.
2 Він був вірний Тому, Хто призначив Його, як і Мойсей був вірний в усьому Божому домі.
3 Але Ісус гідний більшої шани, ніж Мойсей, як і будівельник має більшу честь, ніж сам дім.
4 Бо всякий дім хтось збудував, а Той, Хто збудував усе, – Бог.
5 Мойсей був вірним слугою в усьому домі Божому, щоб свідчити про те, що буде сказано в майбутньому.
6 А Христос – вірний Син над домом Божим. І Його дім – ми, якщо будемо й далі непохитно триматися сміливості та надії, якою ми пишаємося.
7 Отже, як каже Святий Дух:
8 не зачерствійте серцями вашими,
9 де Мене спокушали ваші батьки, випробовуючи Мене,
10 сорок років.
11 Тому присягнув Я у гніві Моєму:
12 Стережіться, брати, щоб ні в кого з вас не було лукавого та невірного серця, що призведе до відвернення від живого Бога.
13 Але підбадьорюйте одне одного щодня, доки це «сьогодні» ще триває, щоб ніхто з вас не зачерствів через оману гріха.
14 Адже ми стали учасниками Христа, якщо лише твердо збережемо до кінця нашу первісну надію.
15 Як сказано:
16 Бо ким були ті, що, почувши голос Божий, збунтувалися? Чи не всі ті, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм?
17 А на кого Він гнівався сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, чиї тіла загинули в пустелі?
18 І кому Бог поклявся, що не ввійдуть до Його спокою, як не тим, хто не послухався?
19 Тож, як бачимо, вони не змогли увійти через невіру.