1 У Кесарії був чоловік, на ім’я Корнелій, сотник із когорти, що зветься Італійською.
2 Корнелій, як і увесь його дім, був чоловіком благочестивим та боявся Бога. Він робив багато милостині народу та постійно молився Богові.
3 Одного дня, десь о дев’ятій годині, він у видінні чітко побачив ангела Божого, який прийшов до нього й промовив:
4 Він подивився на нього й, злякавшись, запитав:
5 Тепер надішли людей до Яффи та поклич Симона, якого називають Петром.
6 Він перебуває в шкіряника Симона, дім якого знаходиться біля моря.
7 Коли ангел, що говорив із ним, відійшов, Корнелій покликав двох своїх служників та одного благочестивого воїна з тих, що постійно слугували йому,
8 і, розказавши їм усе, надіслав їх до Яффи.
9 Наступного дня, коли вони йшли й наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку, щоб помолитися. Було близько шостої години.
10 Він зголоднів та захотів їсти. Поки готували їжу, Петрові було видіння.
11 Він побачив відкрите небо й щось схоже на велике полотно, яке опускалося на землю, підтримуване за всі чотири кінці.
12 У цьому полотні були різні види чотириногих тварин, земноводних плазунів та птахів небесних.
13 Потім голос промовив до нього:
14 Петро відповів:
15 Тоді голос промовив удруге:
16 Це сталося тричі, і відразу полотно було підняте до неба.
17 Коли Петро ще здивовано розмірковував, що може означати це видіння, ось люди, яких надіслав Корнелій, розпитавши про дім Симона, зупинилися біля воріт.
18 Вони голосно запитали, чи тут гостює Симон, що зветься Петром.
19 Петро все ще роздумував над видінням, коли Дух промовив до нього: «Ось троє чоловіків шукають тебе.
20 Встань, зійди та йди з ними без жодного вагання, бо Я надіслав їх».
21 Петро зійшов та промовив до тих людей:
22 Вони відповіли:
23 Тоді Петро гостинно запросив їх увійти в дім.
24 Назавтра вони прибули до Кесарії. Корнелій уже чекав на них, покликавши родичів та близьких друзів.
25 Коли Петро прийшов, Корнелій зустрів його та, припавши до його ніг, уклонився йому.
26 Але Петро підняв його, кажучи:
27 І, говорячи з Корнелієм, увійшов у дім, де зібралося багато людей.
28 Петро сказав їм:
29 І тому, коли мене покликали, я без заперечень прийшов. Тож дозвольте мені спитати вас, з якої причини ви послали по мене?
30 Корнелій відповів:
31 Він промовив: «Корнелію, твоя молитва почута, і милостині твої згадалися перед Богом.
32 Тож надішли людей до Яффи та поклич Симона, якого називають Петром; він гостює в домі шкіряника Симона біля моря. Він прийде й говоритиме до тебе».
33 Я відразу послав по тебе, і добре, що ти прийшов. Зараз ми всі тут перед Богом, щоб послухати все, що Господь тобі наказав.
34 Тоді Петро відкрив вуста й сказав:
35 і в кожному народі Йому до вподоби той, хто боїться Його й чинить по правді.
36 Він надіслав синам Ізраїлю Слово, проповідуючи Добру Звістку миру через Ісуса Христа, Який є Господом усіх.
37 Ви знаєте про справу, що сталася у всій Юдеї, почавши з Галілеї, після хрещення, яке проповідував Іван:
38 як Бог помазав Святим Духом та силою Ісуса з Назарета. Він ходив містами, роблячи добрі справи, та зцілював усіх підкорених дияволом, тому що Бог був із Ним.
39 Ми є свідками всього, що Він робив в Юдейській країні та в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на хресті.
40 Але Бог воскресив Його третього дня і дав Йому з’являтись
41 не всьому народові, а свідкам, обраним наперед Богом, нам, що з Ним їли та пили після того, як Він воскрес із мертвих.
42 Він наказав нам проповідувати народові та свідчити, що Він – призначений Богом Суддя живих і мертвих.
43 Про Нього свідчать усі пророки, кажучи, що кожен, хто вірує в Нього, отримає через Його ім’я прощення гріхів.
44 Коли Петро ще говорив ці слова, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав Слово.
45 Віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, дивувалися, що дар Святого Духа вилився й на язичників;
46 бо чули, як ті говорили мовами та прославляли Бога.
47 «Чи може хтось заборонити хреститися водою тим, хто отримав Духа Святого, як і ми?»
48 Він наказав, щоб вони були охрещені в ім’я Ісуса Христа. Тоді просили його, щоб він залишився з ними ще на декілька днів.