1 Коли Ісус закінчив усе це говорити, Він звернувся до Своїх учнів:
3 Тоді зібралися первосвященники та старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каяфа.
4 І змовилися підступом схопити та вбити Ісуса.
5 Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося заворушення в народі».
6 Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого.
7 Коли Він сидів за столом, до Нього підійшла жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром, і вилила його на голову Ісуса.
8 Побачивши це, учні обурилися й сказали: ―Навіщо така трата?
9 Адже це миро можна було продати дорого та роздати бідним.
10 Але Ісус, знаючи це, сказав їм:
14 Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріот, пішов до первосвященників
15 і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я віддам вам Ісуса?» Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
16 Відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
17 У перший день свята Опрісноків учні підійшли та запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?
18 Він відповів:
19 Учні зробили, як наказав їм Ісус, та приготували там Пасху.
20 Коли ж настав вечір, Він сів до столу разом із дванадцятьма.
21 А як вони їли, Ісус сказав їм:
22 Вони дуже засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я, Господи?
23 Він сказав у відповідь:
25 Юда, який зрадив Його, спитав: ―Це не я, Равві? Ісус відповів йому:
26 Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав учням, кажучи:
27 Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, кажучи:
30 І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
31 Тоді Ісус сказав учням:
33 Тоді Петро відповів Йому: ―Навіть якщо всі зречуться Тебе, я ніколи не зречусь.
34 Ісус сказав йому:
35 Петро ж наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі учні сказали так само.
36 Тоді Ісус разом із ними прийшов до місця, яке називається Гефсиманія, і сказав учням:
37 І, узявши з Собою Петра та обох синів Зеведеєвих, почав сумувати та тривожитись.
38 Тоді сказав їм:
39 І, відійшовши трохи далі, Він упав долілиць та молився кажучи:
40 Повернувшись до учнів, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові:
42 І вдруге Він відійшов та молився кажучи:
43 Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені.
44 Залишивши їх утретє, Він ще раз пішов молитися, промовляючи ті ж слова.
45 Потім прийшов до учнів і сказав їм:
47 Коли Він ще говорив, ось підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним великий натовп із мечами та киями – від первосвященників та старійшин народу.
48 Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його!»
49 Він одразу підійшов до Ісуса й промовив: ―Вітаю, Равві! – і поцілував Його.
50 Ісус сказав йому:Тоді вони підійшли, наклали на Ісуса руки та заарештували Його.
51 І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свій меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
52 Тоді Ісус сказав:
55 У той час Ісус звернувся до натовпу:
56 Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
57 Ті, що схопили Ісуса, привели Його до первосвященника Каяфи, де зібралися книжники та старійшини.
58 Петро ж ішов за Ісусом на відстані до двору первосвященника й, зайшовши всередину, сів разом зі слугами, щоб побачити, чим усе скінчиться.
59 Первосвященники й весь Синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть,
60 але не знаходили, хоча прийшло багато лжесвідків. Наостанок прийшли двоє,
61 які сказали: ―Він говорив: «Я можу зруйнувати Храм Божий і за три дні відбудувати його».
62 Первосвященник, піднявшись, запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
63 Але Ісус мовчав. Первосвященник запитав Його: ―Заклинаю Тебе живим Богом, скажи нам: Ти – Христос, Син Божий?
64 Ісус відповів йому:
65 Тоді первосвященник розірвав на собі одяг та сказав: ―Він богохульствує! Навіщо нам потрібні свідки? Ось тепер ви чули богохульство!
66 Яке ваше рішення? Вони відповіли: ―Він заслуговує на смерть!
67 Тоді почали плювати Ісусові в обличчя та бити кулаками, а інші били Його по щоках,
68 кажучи: «Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?»
69 Петро ж сидів назовні, у дворі. До нього підійшла одна зі служниць і сказала: ―І ти був з Ісусом із Галілеї.
70 Але Петро заперечив перед усіма, кажучи: ―Не знаю, про що ти говориш.
71 Коли він виходив за ворота, його побачила інша служниця й сказала тим, що були там: ―Цей чоловік теж був з Ісусом із Назарета.
72 Петро знову заперечив, поклявшись, що не знає Цього Чоловіка.
73 Згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо й мова твоя викриває тебе.
74 Тоді він почав клястися та присягати кажучи: ―Не знаю Цього Чоловіка! І одразу заспівав півень.
75 Тоді Петро згадав слова, які сказав Ісус:І, вийшовши геть, він гірко заплакав.