1 Прийшли до Нього фарисеї та деякі книжники з Єрусалима.
2 Вони побачили, що деякі Його учні їли немитими, тобто нечистими, руками.
3 Адже фарисеї, і взагалі юдеї, дотримуючись традиції старійшин, не їдять, доки не омиють старанно рук.
4 Вони не їдять принесеного з ринку, доки не омиються. Є ще багато іншого, чого вони дотримуються, як-от: миття чаш, глечиків, мідного посуду, а також і лежаків.
5 Тож фарисеї та книжники запитали Ісуса: ―Чому Твої учні не живуть згідно зі звичаєм наших батьків, а їдять немитими руками?
6 Він відповів:
9 Потім сказав їм:
14 Покликавши народ, Ісус знову промовив до них:
17 Коли Ісус залишив людей та увійшов у дім, Його учні запитали про цю притчу.
18 Він сказав їм:
19 Так Він оголосив чистою всю їжу».
20 Потім сказав:
24 Вирушивши звідти, Ісус попрямував до земель Тира й Сидона. І, увійшовши в дім, не хотів, щоб хтось дізнався, що Він там, але не зміг утаїтись.
25 Одна жінка, яка мала доньку, одержиму нечистим духом, почувши про Ісуса, прийшла до Нього та впала на коліна перед Ним.
26 Жінка була гречанкою, родом із Сирійської Фінікії. Вона благала Ісуса вигнати демона з її доньки.
27 Але Він сказав:
28 Вона ж відповіла Йому: ―Так, Господи, але й щенята під столом їдять крихти після дітей.
29 Він сказав їй:
30 Вона пішла додому й знайшла дитину, що лежала в ліжку, і демон вийшов із неї.
31 Ісус знов залишив околиці Тира й через Сидон вийшов до Галілейського моря на землі Десятимістя.
32 І привели до Нього глухого, який говорив із труднощами, і просили, щоб Він поклав на нього руки.
33 Ісус узяв його вбік від натовпу та вклав пальці йому у вуха і, плюнувши, торкнувся його язика.
34 Потім подивився на небо, зітхнув і сказав глухому: «Еффата!», що означає:
35 І відразу відкрилися його вуха, язик розв’язався, і він почав говорити правильно.
36 Ісус наказав не розповідати про це нікому. Та чим більше Він забороняв, тим більше вони розголошували.
37 І дивувалися вкрай, кажучи: «Він усе робить дуже добре: навіть глухим дає слух і німим – мову».