1 Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, –
2 хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, –
3 то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї.
4 Йому треба було пройти через Самарію,
5 і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові.
6 Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів відпочити біля криниці. Було десь близько шостої години.
7 Одна жінка з Самарії прийшла по воду. Ісус сказав їй:
8 (Його учні пішли до міста купити їжі.)
9 Жінка-самарянка сказала Йому: ―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки? (Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.)
10 Ісус відповів їй:
11 Жінка сказала: ―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода?
12 Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада?
13 Ісус відповів:
15 Жінка сказала Йому: ―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати.
16 Він сказав їй:
17 Вона відповіла: ―У мене немає чоловіка. Ісус сказав:
19 Жінка сказала Йому: ―Господи, я бачу, що Ти пророк.
20 Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, юдеї, кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися.
21 Ісус відповів:
25 Жінка сказала Йому: ―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить.
26 Ісус сказав їй:
27 У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?»
28 Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям:
29 «Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?»
30 Тоді люди вийшли з міста та прийшли до Ісуса.
31 У цей час Його учні просили Його: ―Равві, поїж!
32 Але Він сказав їм:
33 Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?»
34 Ісус сказав їм:
39 Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила».
40 Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні.
41 І ще більше увірувало через Його Слово.
42 Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».
43 Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї.
44 Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має.
45 Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив.
46 Ісус знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий.
47 Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті.
48 Ісус сказав йому:
49 Придворний відповів Йому: ―Господи, прийди, доки мій син не помер.
50 Ісус відповів йому:Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов.
51 Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий.
52 Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомійгодині гарячка залишила його».
53 Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав:І повірив він та увесь його дім.
54 Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.