1 Чи не починаємо ми знову самих себе рекомендувати? Чи нам потрібні, як деяким, рекомендаційні листи для вас чи від вас?
2 Ви і є нашим листом, написаним у наших серцях, який знають і читають усі люди.
3 Ви показуєте, що ви – лист Христа, результат нашого служіння, написаний не чорнилом, а Духом живого Бога, не на кам’яних таблицях, а на таблицях людських сердець.
4 Цю впевненість ми маємо завдяки Христу перед Богом.
5 Не тому, що ми самі здатні й це наша заслуга. Навпаки, наша здібність – від Бога,
6 Який зробив нас здібними бути служителями Нового Завіту – не букви, а Духа. Адже буква вбиває, а Дух оживляє.
7 Але якщо служіння смерті, викарбуване буквами на камені, було прославлене так, що сини Ізраїля не могли дивитися на обличчя Мойсея через славу його обличчя, яка минала,
8 то чи не буде служіння Духа славнішим?!
9 Якщо в служінні осуду є слава, то служіння праведності набагато перевершує його в славі.
10 Адже те, що було прославлене, насправді прославленим не було у порівнянні зі славою, яка його перевершує.
11 І якщо те, що минає, мало славу, то набагато більшу славу має те, що не минає.
12 Тому, маючи таку надію, ми діємо з великою сміливістю,
13 а не як Мойсей, який ставив собі покривало на лице, щоб сини Ізраїля не дивилися на кінець того, що минає.
14 Проте їхній розум був притуплений, бо й досі під час читання Старого Завіту це покривало залишається незнятим, адже воно може бути знятим лише в Христі.
15 І донині, кожного разу, як зачитується Мойсей, на їхньому серці лежить покривало.
16 Однак коли людина повертається до Господа, покривало знімається.
17 Господь – це Дух, а де Дух Господа, там свобода.
18 І всі ми з непокритим лицем, відображаючи Божу славу, немов у дзеркалі, змінюємося згідно з Його образом, із слави в славу як від Господа, Духа.